Український письменник, драматург, фольклорист Михайло Стельмах народився 24 травня 1912 року на Вінниччині в бідній сім’ї. Тут, серед мальовничої природи Прибужжя, в рідному селі минали його дитячі і юнацькі роки, тут відкрилася йому поетична краса природи, таємниці людського життя, тут почав він ходити в школу, жадібно вбирати премудрості наук. Великий вплив на формування письменницького таланту у малого Михайлика мала також його родина. Про все це потім, через багато років, чудово розповість письменник у своїх автобіографічних поемах-повістях «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір».
Перші поетичні спроби Михайла Стельмаха припадають десь на 1936 рік, проте згодом він зрозумів, що поезія не дає йому такого простору, як проза. Утім, проза автора настільки поетична, що деякі літературознавці вважають її поезією в прозі. А вже від прози М. Стельмах перейшов до драматургії. Його найвідоміші твори: «Чотири броди», «Кров людська – не водиця», «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Мак цвіте», «Дума про тебе» тощо.
З нагоди відзначення 105-річчя від дня народження Михайла Стельмаха працівники відділу обслуговування користувачів підготували літературний вернісаж «Зачарований людською красою». В експозиції виставки представлені поетичні й прозові твори письменника, літературознавчі розвідки про його творчість, публікації науковців у наукових вісниках, критичні матеріали, статті з періодичних видань та довідкова література.
Запрошуємо до перегляду всіх охочих.