З 13 по 28 липня у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук до уваги користувачів пропонується ювілейний календар
«Юліан Захаревич – творець австрійського Львова (до 180-річчя від дня народження).
Юліан Октавіан Захаревич (1837-1898) – найвідоміший у Львові архітектор останньої третини XIX ст. Його постать і творчість викликають неабияку зацікавленість у наукових колах центральноєвропейських країн. Проекти Ю. Захаревича втілювалися у багатьох місцевостях Галичини, передовсім у Львові: головний корпус Львівської політехніки, Галицька ощадна каса, костел францисканок тощо.
Зв’язок архітектора зі Львовом, важливе значення цього міста в особистому житті певною мірою затінили короткий, але вагомий період його діяльності 1865-1871 рр. у головному місті буковинського краю – в Чернівцях.
Саме з Чернівців Ю. Захаревича запрошують до міста Лева – і одразу з пропозицією очолити кафедру будівництва реорганізованої Технічної академії, хоча на той час він ще не створив для Львова жодного архітектурного проекту. Йому пропонується професорська кафедра, хоча у Чернівцях він займав зовсім іншу посаду – начальника залізничного руху на австрійських та румунських лініях. На перший погляд дивує й той факт, що саме цій людині, перед тим дванадцять років пов’язаній лише із залізницею, доручається проект будинку Львівської політехніки, який тепер ми вважаємо взірцем раннього львівського історизму. Професія залізничника – адміністратора, інженера, механіка – стала однією з найпочесніших і найшанованіших. До розвитку залізничної справи долучилися молоді випускники Віденської політехніки – архітектори та будівничі, 20-літні тоді Роман Гостковський, Людвік Вєжбицький, Ю. Захаревич. Усі вони в майбутньому стали видатними вченими, які в минулому пов’язали себе з Львівською політехнікою. Але в середині 1860-х рр. вони перебували у Чернівцях, працюючи на Львівсько-Чернівецькій залізниці.
Тепер на черзі об’єктивно стояло поєднання Чернівців зі столицею імперії саме через Львів. Тоді ж у Чернівцях з’являється Юліан Захаревич, до цього (з 1858) – залізничний інженер почергово у Відні, Тімішоарі та Львові. Будівництво велось шаленими темпами. Одразу за тим розпочалось будівництво колії до Ясс. Енергійний Ю. Захаревич стоїть біля керма новобудови, обіймаючи щороку все вищі й вищі щаблі у рангах, за кілька років досягнувши посади начальника руху на Чернівецько-Ясському напрямі. Споруда в Яссах була фактичним початком архітектурного доробку
Ю. Захаревича.
У 1872 році Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця була секвестрована. Всі посади тепер займали тут чиновники з Відня. А львів’яни переїхали до Львова, де всім були запропоновані високі ранги.
Ю. Захаревич став одним із засновників львівської архітектурної школи, водночас не забуваючи про буковинський центр.
Одночасно з будівництвом Львівської політехніки у 1873-1878 рр. за проектом Ю. Захаревича будується споруда чернівецької божниці прогресистів – Темпль. Сакральна архітектура – церкви, костели, синагоги – цікавили його і як науковця, і як архітектора. За національністю – вірменин, одружений на датчанці (коли працював ще на чернівецькій залізниці), за віросповіданням – протестант-євангеліст, він був представником того ліберального напрямку в культурі, науці та політиці, який панував тоді у Європі і, зокрема, в Австро-Угорщині.
Цікавість Ю. Захаревича до сакральної архітектури минулого була не просто описовою чи оглядовою: він студіював тодішніх теологів і доводив у описах своїх проектів, чому він звертається до того чи іншого історичного стилю. Його творчість та життєвий шлях є зразком ліберальної особистості другої половини ХIХ ст.
Гордимося, що Юліан Октавіан Захаревич зі Львова, професор архітектури, ректор Львівської політехніки, радчий імператорського двору, кавалер ордену Залізної Корони, депутат Державної Ради, голова комісії для Державних іспитів дипломованих архітекторів, член Шкільної крайової ради, презес Промислового музею, заступник голови колегії для охорони авторських прав у галузі архітектури, член Ради міста Львова, член Товариства політехнічного, колишній начальник руху на Чернівецько-Ясській залізниці, свій творчий шлях розпочав на славній Буковині.
Роки юності та початок творчості, пошуки нових національних стилів, мистецькі дослідження – така інформація подається в книжкових виданнях із бібліотечного фонду.
Ювілейний календар зацікавить краєзнавців, мистецтвознавців, екскурсоводів, педагогів, студентів та всіх, хто небайдужий до історії рідного краю, а особливо до його неповторної архітектурної спадщини.