З нагоди 345-річчя від дня народження Пилипа Орлика, українського політичного, державного, військового діяча, гетьмана України, поета, публіциста, автора першої української Конституції, в читальному залі розгорнуто ювілейну виставку-персоналію «Славетний нащадок козацького роду Орликів».
Народився Пилип Орлик 11 жовтня 1672 року в селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині (Литва). Походив з чесько-польського шляхетського роду, предки якого – по батьківській лінії – опинились у Литві ще за часів гуситських воєн. Батько його, офіцер польської армії, загинув 1673 року в битві під Хотином.
Видатний гетьман досить довгий час вважався правою рукою Івана Мазепи, його найближчим сподвижником. Він був надзвичайно талановитим, і зумів зацікавити Західну Європу українським питанням.
Для тогочасної системи гетьманського управління П. Орлик був справжньою знахідкою, оскільки володів неабияким талантом ораторства та був здібним поліглотом – знав мови всіх сусідніх з Україною народів, а також володів тими, котрі вважалися міжнародними – латинською, грецькою, польською, французькою, німецькою та іншими. Інтелігентність та освіченість допомагали йому зростати вгору по щаблях влади, якої він, однак, ніколи не добивався надто жадібно – скоріше, навпаки, не проявляв достатньої активності для освоєння нових урядів. Генеральний писар традиційно мав друге значення в державі після самого гетьмана Івана Мазепи – якщо не за формальністю посади, то за впливом на ситуацію.
Пилип Орлик поділяв плани Мазепи щодо протистояння із Москвою. Більше того, в силу молодшого віку він бачив ситуацію в Україні по-іншому, більш сучасно, ніж старий гетьман, і був готовий до радикальних змін. Тому під час його гетьманування відкрита антиросійська дипломатія стала одним із провідних напрямків діяльності. Шведський король Карл ХІІ розглядав П. Орлика як одного із претендентів на гетьманство після смерті Івана Мазепи.
Проте в історію Пилип Орлик увійшов насамперед як автор першої, нехай і нереальної на практиці, української Конституції. Вона була написана на 66 років раніше за американську «Декларацію незалежності» і майже на 80 років — за французьку «Декларацію про права людини і громадянина», цілком відбивши новітні для того часу зрушення суспільної думки (пов’язані з ідеями поділу влади, гарантій прав особистості тощо), які в Західній Європі пов’язують з іменами Дж. Локка та Ш. Монтеск’є.
Помер гетьман у 1742 році. Своїми діями Пилип Орлик продемонстрував можливість залишатися принциповим і непохитним у справі здобуття незалежності України незважаючи на складні обставини всередині країни та за кордоном.
На виставці, яка експонуватиметься впродовж 10 днів, всі охочі можуть ознайомитись з історичними документами, науковими розвідками політологів, правознавців, істориків, публікаціями та статтями з періодичних видань.