Видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог Микола Іванович Костомаров народився і виростав у селі Юрасівці Острозького повіту Воронезької губернії (зараз Ольховського району Воронезької області). Батьки намагалися прищепити сину вільнолюбні ідеї і дати добру освіту. Тому вже з 10 років відправили його навчатися до Московського пансіону, а згодом до Воронезької гімназії. Після цього він вступає на історико-філологічний факультет Харківського університету.
Яскрава фігура Костомарова приваблювала багатьох молодих киян. У грудні 1845 – січні 1846 року Микола Костомаров разом із Василем Білозерським, Миколою Гулаком, Пантелеймоном Кулішем й Опанасом Марковичем створили слов’янофільсько-українське Кирило-Мефодіївське братство, до якого незабаром приєднався і Тарас Шевченко. Своє завдання братчики бачили в поширенні передових ідей «слов’янської взаємності». Через донос одного із слухачів усіх учасників Кирило-Мефодіївського братства було заарештовано і відправлено на заслання. Після звільнення письменник побував у багатьох країнах Європи, а потім викладав у Петербурзькому університеті.
Найважливішим досягненням Миколи Костомарова як історика стало відтворення і реконструкція безперервності українського історичного процесу, а також обґрунтування його самостійності стосовно загальноросійської та польської історії в низці монографій ученого. Найбільш відомі твори: «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Дві руські народності» та ін.
З нагоди 200-річчя від дня народження Миколи Костомарова у відділі обслуговування користувачів представлена ювілейна виставка-персоналія «Сторінки великого життя». До уваги читачів запропоновано твори автора, історичні та історіографічні праці, літературознавчі розвідки, наукові монографії, статті з періодичних видань, бібліографічні матеріали, довідкова література.
Ознайомитися з виставкою можна впродовж 10 днів. Запрошуємо всіх охочих до перегляду.