Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка

21 серпня у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук відбулася презентація книжково-ілюстративної викладки-пам’яті «Якщо любиш – кохай», присвячена 75-й річниці з дня народження Алли Дутковської, заслуженої діячки мистецтв, модельєрки-новаторки, художниці-педагогині, сценографині, режисерки.

Інтелігентна, надзвичайна жінка, взірець порядності і чесності, муза свого чоловіка Левка Тарасовича Дутковського, разом із ним створили чудовий творчий тандем, який в 70-ті роки зламав старі стереотипи української естради як у музичному стилі, так і в художньому проєктуванні сценічного одягу.

Вона – вродлива, велична, граціозна, бентежна, душевна, скромна, дивовижна, загадкова, щира, турботлива, тендітна, добра та, передусім, надзвичайно талановита, унікальна особистість – була і залишається невід’ємною частиною «Смерічки».

Доземно вдячно ще при Аллиному житті про неї писала Ярослава Кибіч, солістка ВІА «Смерічка»  у своїй книзі «Назарій Яремчук. Я піснею вернуся до життя», де тепло, гідно і захоплено оповідала про «Смерічку», Аллу, сенсом творчості якої стала рідкісної майстерності праця над створенням сценічних костюмів спочатку для «Смерічки», потім – «Червоної рути», «Черемошу», «Живої води», академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю, а ще, особисто для Софії Ротару, Іво Бобула, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Павла Дворського, Лідії та Ауріки Ротару… Де тільки не гастролювали буковинські митці – і всюди їх зустрічали бурями оплесків – спершу за «сценічний одяг», щиро дивуючись і чаруючись його незвичністю, тонкою, філігранною роботою творцевих мук… А потім – за пісні, одягнені Аллиними руками.

В своїх спогадах «Земна царівна співосвіту…» наша геніальна буковинська поетка Тамара Севернюк писала: «Час невблаганний. Він все віддаляє і віддаляє від нас їхні обличчя, рухи, голоси… А вони все ближчають, кличучи на свої дороги, аж поки ми самі не відійдемо за межу…».

Так і стоять перед очима всі разом – молоді, натхненні, невтомні – воістину: незрівнянний світ краси!..

Над рвучким Черемошем, на кам`янистих схилах улюблених Карпатських гір, посеред безмежжя простору, над плином тої часової невблаганності – стоять! – і вітер над ними перебирає струни вічності, і ллється музика, музика, музика, з кожним акордом визолочуючи імена: Левко Дутковський, Володимир Івасюк, Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич…

А поміж ними Вона! – як фіалочка в шовковистім обруччі трав, як земна царівна небесного їхнього співосвіту – юна Алла Дехтяр – корінням і першим заквітом увінчана вінничанка, мудра Алла Борисівна Дутковська – гіллям і кроною, і прощальним цвітом – буковинка».

Чимало архівних документів того періоду зберігається в Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка, творче життя якого було тісно пов`язано з ансамблем «Смерічка» і родиною Левка та Алли Дутковських. Працівники цього музею мають у своєму доробку чималі дослідження, що торкаються тих часів і цих постатей.

З 1978 року і практично до кінця свого земного життя вона віддається педагогічній роботі як викладачка рисунку, живопису та композиції в Чернівецькій дитячій художній школі імені Миколи Івасюка. Її вихованці стали переможцями на Міжнародних дитячих виставках, конкурсах у США, Польщі, Індії, Ізраїлі, Японії та інших. Вони Любили Аллу Борисівну і мріяли стати модельєрами повсякденного одягу. Вона, в свою чергу, була з ними лагідною, багато часу віддавала педагогічній роботі і передала молоді своє бачення мистецького світу. Левко Тарасович зізнавався: «Правду кажучи, Алла більше дорожила своєю викладацькою діяльністю в дитячій художній школі». Вже більше 20 років у фондах нашої книгозбірні зберігається один із найцінніших дарунків Левка Дутковського – художня композиція, яка була створена одним із учнів Алли Борисівни в останні роки її життя.

Алла Борисівна була людиною високої моралі, тягнулася до християнства. В 1993 році брала участь у заснуванні благодійної Недільної дитячої художньої школи при Свято-Миколаївському соборі у м. Чернівцях, де протягом 10 років керувала творчо-учбовим процесом, вкладаючи сумлінну, плідну і клопітку працю у навчанні і вихованні учнів. Кращі діти, які успішно закінчували недільну школу, продовжували своє навчання у різних художніх закладах, училищах, а також у Чернівецькій художній дитячій школі, де саме викладала Алла Борисівна. Учні ділилися з нею своїми думками, переживаннями, питали порад, знали, що могли зателефонувати їй в будь-який час і вона їх вислухає. Її любили в сім`ях вихованців, для них вона стала другою мамою.

Алла Дутковська – художниця-постановниця та сценографиня Міжнародного фестивалю української пісні «Доля» (1994 р., м. Чернівці), першого фестивалю української естрадної пісні імені Назарія Яремчука (1996 р., м. Вижниця) та багатьох програм ансамблю «Смерічка».

Учасникам заходу з фондів ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка, Чернівецького обласного краєзнавчого музею та Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка було представлено більше ста тематичних матеріалів: друкованих та фотодокументів, сценічний костюм Назарія Яремчука (спроектований художницею-модельєркою Аллою Дутковською).

Олена Логінова стала ініціаторкою започаткування щорічної премії імені Алли Дутковської  для найуспішніших педагогів художніх шкіл Буковини, що отримала одностайну підтримку серед присутніх на цьому заході.

Теплими щемливими спогадами ділилися: Тетяна Гакман, директорка Чернівецької дитячої художньої школи імені Миколи Івасюка, викладачка живопису, малювання, композиції, майстриня художнього ткацтва; Світлана Дворська, співачка, учасниця легендарного ВІА «Смерічка»; Галина Добровольська, заступниця директора ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка; Ірина Каленик, вчителька-методистка вищої кваліфікаційної категорії, викладачка рисунку, живопису та композиції, членкиня НСХУ; Олена Логінова, українська поетка, молодша наукова співробітниця Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка; Світлана Руденко, професорка кафедри ботаніки та екології, докторка біологічних наук, професорка ДНУ ім. Василя Стуса; Марія Унгурян, старша наукова співробітниця Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Алла Дутковська – це яскравий приклад не просто майстра своєї справи, а генія, який творив не для грошей, не для слави, а для душевного задоволення і для інших, для мистецтва. Це – невичерпна енциклопедія нестандартних поєднань та ідеальних образів. Мистецька вартість моделей Алли Дутковської – безцінна, плекаємо і примножуємо її своєю творчістю і натхненням.

Модераторка заходу – Тамара Сендульська, завідувачка ВДЕТПН;

Технічний супровід – Марія Катюха, бібліотекарка ВДЕТПН;

Фотосвітлини – Анастасія Невельська, бібліотекарка ВІТЕР.