Виставка онлайн по сторінках періодичних видань «Доктор Софія Окуневська – лікар і особистість» (до 155-річчя від дня народження)

Софія_Окуневська-МорачевськаЗа уточненими даними письменника Романа Горака народилася в селі Довжанка Тернопільської області.

У 1870 році померла мати. Разом із  батьком у п’ятирічному віці переїхала на Буковину в с. Садгору (нині район Чернівців), де він став завідувати греко-католицьким приходом, а з 1881 року працював повітовим лікарем у  Сторожинці.

У 1885 році склала іспит за гімназійний курс при Львівській академічній гімназії. Не діставши права навчатися в Львівському університеті (оскільки в Австро-Угорській імперії жінок не допускали у вищі навчальні заклади), поїхала на навчання до Цюріха, у Швейцарію. Там закінчила медичний факультет і стала доктором медицини. Подолавши цілу низку перешкод (на теренах Австро-Угорської імперії не визнавали закордонних дипломів), 15 березня 1900 року на засіданнях сенату Краківського університету підтвердила свій диплом і отримала право на медичну практику.

Згодом працювала в лікувальних закладах Львова та інших міст. Створила школу акушерів-гінекологів, виробила принцип навчання середнього медичного персоналу, вперше в Західній Україні організувала курси для сестер милосердя та курси акушерок. Працювала також у місті Францес-Баден, в Чехії, де стала відомим лікарем, маючи можливість займатися науковою роботою.

У 1884 році разом з Наталією Кобринською заснували в Станіславі (нині Івано-Франківськ) перше Товариство руських жінок, які прагнули рівноправності з чоловіками. Брала активну участь у підготовці літературного жіночого альманаху «Перший вінок» (1887), на сторінках якого під псевдонімом Єрина надрукувала оповідання «Пісок, пісок…» і наукову працю «Родинна неволя жінок в піснях і образах весільних».

Ще з юних літ була подружкою Ольги Кобилянської, якій дала поштовх до написання цілої низки творів (від «Людини» до «Апостола черні»), де присутній образ Софії під іменем різних персонажів.

Померла 24 лютого 1926 року. Похована на Личаківському цвинтарі в Львові.

У 1997 році Чернівецькою обласною державною адміністрацією для відзначення професійної майстерності середніх медичних працівників заснована премія ім. Софії Окуневської.

 

Пропонуємо увазі бібліографічний опис нижче поданих матеріалів

  1. Ліщук Д. Софія Окуневська в галереї портретів видатних українців / Д. Ліщук. – Чернівці : Технодрук, 2015.-44с.
  2. Богомолець О. Софія Окуневська – унікальна, але, на жаль, незаслужено забута постать в історії України / О. Богомолець // Освіта Буковини. – 2015. – 14 трав. (№17,18). – с.12
  3. Софія Окуневська в галереї портретів видатних українців // Слово просвіти. – 2015. – 7-13 трав. (№18). – с.8-9
  4. Доктор Софія Окуневьска. Лікар і особистість // Здоров’я Буковини. – 2015. – 8 трав. (№9). – с.8
  5. Погребняк Ф. Софія Окуневська – Морачевська / Ф. Погребняк // Слово і час. – 1995. – №11-12. – с.70
  6. Вознюк В. Видатна подруга видатної письменниці / В. Вознюк // Доба. – 2003. -28 жовт.(№81). – с.4
  7. Микосянчик Ю. Русинка Софія Окуневська / Ю.Микосянчик // Буковинське віче. – 2000. – 13 трав. (№37)
  8. Горак Р. Софія Окуневська / Р. Горак // Молодий Буковинець. – 1989. – 23 квіт. (№18). – с.9
  9. Гринюк В. «Хворі називали її святою Софією» / В. Гринюк // Молодий Буковинець. – 2015. – 9 трав. (№38). – с.9

 

https://drive.google.com/open?id=10icDrvAZmlU7-hxU75gC5VO_wBr4rJjZ


Мобільне меню