Чернівці дуже гарні, в гарному місці…
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
Не знаю за що, але Чернівці я дуже люблю.
БОГДАН ЛЕПКИЙ
Головне місто цієї провінції Чернівці цікаве для українців тим, що воно є єдиним значним європейським містом, де українська мова прийнята всюди, в домах і на вулиці, як розмовна мова… . Місто не дуже велике, багато менше, ніж Львів, і провінціальніше, але симпатичне і чистеньке, ціле на горі, і околиця дуже гарна, якась ідилічна: гори ще не дуже високі, не вищі від волинських (в Дубенській околиці), або й від київських (може, правда, трохи вищі). Прут під самими Чернівцями тихий, в зелених берегах в’ється собі поміж гаями по широких “зарінках”. Вид дуже широкий, як вийти за місто (а се звідси не трудно), видно всю буковинську весну. От уже правда, що “зелена” Буковина…
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Чернівці – це місто, де недільний день починався з Шуберта, а закінчувався дуеллю. Це місто — на півдорозі між Києвом і Бухарестом, між Краковом і Одесою – було негласною столицею Європи, де співали найкращі колоратурні сопрано, де тротуари підмітали букетами троянд і де книгарень було більше, ніж кав’ярень. Чернівці — це був корабель задоволень з українського командою, німецькими офіцерами і єврейськими пасажирами на борту, який під австрійським прапором постійно тримав курс між Заходом і Сходом.
ГЕОРГ ГАЙНЦЕН
У Чернівцях існував синтез національної свідомості та більш вищого, можна сказати, європейського погляду. Тут у різнонаціональному місті було доведено, що народи можуть досягти величезного в дусі спільної культури, що різні мовні й віросповідні спільності можна мирно привести до великої спільної ідеї.
ОТТО ФОН ГАБСБУРК
Інформація із книги:
В.Селезінка Місто моєї любові [Текст] / В. М. Селезінка . – Чернівці : Крайова освіта, 2002 – 2006.-
Ч. 1. – 2002. – 252 с. : іл.