«Відгомін пісенної душі народу» – до 105-річчя від дня народження українського поета-пісняра Івана Кутеня

До ювілею митця відділ мистецтв підготував краєзнавчий календар.

Кутень Іван Омелянович народився 7 квітня 1919 у  селі Збриж, нині Кам’янець-Подільського  району  Хмельницької  області.

Учасник Другої світової вій­ни. Потрапив у полон, перебував у німецьких  концтаборах.

Від 1950  року працював у районних газетах у Вашківцях і Новоселиці Чернівецької області. З 1964 року – методист Будинку народної  творчості (м. Чер­нівці).

Друкувався від другої половини 1930-х рр., від 1950-х рр. – у газетах «Молодь України», «Радянська культура», «Літературна Україна», журналах «Україна», «Соціалістична культура», «Перець», «Дніпро», «Вітчизна», тижневиках «Українське слово» (м. Вінніпеґ) та «Українське життя» (м. Торонто).

Збереглися деякі вірші, створені у концтаборах. Найбільшу і найвагомішу частину літературної спадщини  ство­рив на Буковині.

Іван Кутень листувався із канадськими літераторами С. Мацієвичем, М. Вакалюк та іншими.  На сло­ва Кутеня створено близько 300 пісень, серед композиторів – М. Колесса («Плотарі», «Вівчар», «Усміха­ються дівчата», «Клени»), А. Кос-Ана­тольський («Гуцулочка», «Сиді­ла з ним на камені…», «Пастушка», «Буковинки», «Буковинські вечорниці»), Є. Козак («Доріженька», «Над річкою-бережком…», «Бузок», «Буковинська полька», вокально-хореографічна сюїта «Буковинське ве­сілля»), П. Козицький («Ковалі», «Новорічна»), Л. Колодуб («Виноград»), В. Костенко («Марш поборників миру», «Кучері», «Ожи­на», «Тюльпани»), А. Філіпенко («Ковалі»), Б. Фільц («Біля нашого села»), Г. Петрицький («Веснянка», «Ждем, друзі, вас!»), А. Кушніренко («Зореслава», «Ки­лим», «Я щаслива зроду»), С. Са­бадаш («Пісня про Лук’яна Кобилицю», «Вареники»), Г. Шевчук («Над Прутом»), В. Михайлюк («Стежечка моя»), І. Міський («Ланкова», «На кичері»), Й. Ельгісер («Пісня буковинця», «Ковалик»), П. Окрушко («Дума про Буковину», «Золота флояра»), В. Фокшук («Риболови»).

Музичні тво­ри на слова Івана Кутеня збагатили репертуар Буковинського  ансам­блю пісні і танцю України, Національної капели бандуристів України ім. Г. Майбороди, Національної  хорової  капели України «Думка», Національного українського  народного  хору ім. Г. Верьов­ки, хорової  капели «Трембіта», Гуцульського  ансамблю пісні і танцю, Закарпатського  народного  хору та інших.

Запрошуємо всіх зацікавлених до ознайомлення з творчістю митця.


Мобільне меню