Незалежне життя України налічує лише трохи більше 30 років –незначний в історичному вимірі час. Але для українців це ціла епоха, яку розпочав день 24 серпня 1991 року – тоді в залі українського парламенту було ухвалено Акт проголошення незалежності України. З того часу кожен рік 24 серпня відзначають День Незалежності України як визначну подію, що змінила національну свідомість та реалії життя.
Ми живемо у неймовірно складний історичний час. І кожен з нас ще не збагнув сповна, наскільки кардинальні зміни відбулися навколо та всередині нас самих.
В межах відзначення Дня Незалежності у відділі обслуговування користувачів пройшла презентація книги, створеної Фондом Вадима Столара «Історії сильних».
У виданні зібрані та задокументовані історії незламних українців, які перебували в окупації, рятувалися з маленькими дітьми на руках, під обстрілами доставляли гуманітарну допомогу та героїчно захищали рідну країну від загарбників. «Історії сильних» – це збірка пам’яті про те, що болить кожному з нас.
Сторінки книги промовляють словами реальних людей, що відгукуються у наших серцях пекельним болем. Кожне слово сповнене стражданнями простих людей, сильних та мужніх українців. Вони несуть світу правду про злочини, які коїли та продовжують коїти окупанти на українській землі.
На заході була присутня одна з авторок книги – членкиня Національної спілки письменників України, керівниця ГО «Спільнота митців «Арт Гвард і Я», журналістка та волонтерка Марина Провоторова. Пані Марина зачитала своє есе «Мій Сєвєродонецьк – місто зі спогадів-снів…» та розповіла, як її оповідання потрапило до збірки, а також прочитала свою поезію.
Наостанок гості, які завітали на презентацію, подивилися відео «Інтерв’ю авторів книги «Історії сильних», створене Благодійним Фондом Вадима Столара. Творці фільму: «Ми запросили на інтерв’ю авторів книги «Історії сильних». Їхні розповіді – дуже тяжкі та невимовно болючі. Проте ми не маємо забувати про страшні випробування, через які пройшли наші люди в перші місяці повномасштабного вторгнення росії. І не дозволимо часу стерти спогади про війну, що триває».
