Тріумф і трагедія Миколи Зерова (до 130-річчя від дня народження)

050995cc4b7f6b1a712a07d365b189ef26 квітня виповнюється 130 років від дня народження Миколі Зерову – українському поету, вченому-літературознавцю, критику, майстру сонетної форми та перекладачеві античної поезії, лідеру «неокласиків». Він народився  1890 року в м. Зінькові на Полтавщині. Батько був учителем, пізніше – інспектором народних шкіл. Мати походила з козацького роду Яреськів – з під Диканьки, які доводили своє дворянство.

В родині Зерових був великий інтерес до літератури. Микола навчився читати в 4 роки і світ класичного письменства залишив глибокий слід у його свідомості. Закінчивши двокласну зіньківську міську школу, навчався в охтирській гімназії, а далі – Перша Київська гімназія. Це був важливий період становлення літературних та лінгвістичних інтересів майбутнього поета, перекладача. 1908-1914 М. Зеров вчиться на історико-філологічному факультеті Київського Університету Святого Володимира. Вчився Микола блискуче, здобув фундаментальні знання античних та європейських мов і літератур, що вплинуло на формування його поетичного дару. В 1912 році з’явилися перші друковані статті й рецензії Зерова в журналі «Світло» та газеті «Рада».

Своє доросле життя М. Зеров розпочав з викладання історії та «давніх мов» у Златопільській чоловічій, а згодом і жіночій гімназіях. З 1917 року викладає латинь в Другій київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського товариства, викладає українознавство в Архітектур­ному інституті, працює редактором бібліографічного журналу «Книгарь». М. Зеров стає учасником  елітарного гуртка діячів української культури, де обговорювалися проблеми розвитку української літератури, малярства, графіки.

Як зазначив Євген Сверстюк: «М. Зеров був літературознавцем, що відчував живий пульс творчості й знав живий сенс фактів, хоч би де схоплених у принагідному висвітленні. Він дав нам справжні зразки наукової критики — точне розуміння слова і думки письменника, якого досліджував, точне знання творів, про які писав і які «в умі» тримав — і жодного сумнівного аргументу, квапливої гіпотези, однобічного судження чи позірних фактів, за якими губилося б головне.»

102582912_images_12857212470

Зеров М. К.   Антологія римської поезії  / М. К. Зеров ; упоряд. І. Хроненко ; передм. К. Москальця. – Київ : Укр. пропілеї, 2016. – 466 с. – (Ad fontes = До джерел) (Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою “Українська книга” 2016 р.)

430ed262fa4d90c426134c36aad1f3ba

Зеров М. К.  Українське письменство / М.Зеров; Упор. М.Сулима. – К. : Основи, 2003. – 1302 с.

Запрошуємо до перегляду блогу “Книжковий простір” та  після карантину маєте змогу ознайомитися  цими та іншими книгами.


Мобільне меню