«З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України постановляє Урочисто відзначити на державному рівні у 2020 році … 17 червня – 90 років з дня народження Михайла Гориня (1930–2013), психолога, правозахисника, політв’язня радянського режиму», – йдеться в Постанові ВРУ «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році».
Народився майбутній видатний шістдесятник, організатор самвидаву, один із лідерів правозахисного і національно-визвольного руху 60–90-х років Михайло Миколайович Горинь у селі Кнісело Жидачівського району Львівської області. Батько хлопця керував сільською «Просвітою» та районною нелегальною організацією ОУН, за що і був репресований польською владою. У грудні 1944 року разом із матір’ю депортований радянською владою до Сибіру, та по дорозі на заслання їм вдалося втекти. Після втечі сім’я легалізувалася в Ходорові, де Михайло пішов працювати на завод. Там 1949-го хлопець закінчив школу. Потім навчався на відділенні логіки і філософії Львівського університету. Однак 1953-го виключений із університету за відмову вступити в комсомол, згодом був відновлений. Співпрацював з підпіллям ОУН, виготовляв і розповсюджував листівки.
У 1965 році заарештований за «антирадянську агітацію та пропаганду» та засуджений до шести років таборів суворого режиму. За пропаганду і розповсюдження «самвидаву» серед в’язнів 1967-го дали три роки ув’язнення у Володимирській тюрмі. На волю вийшов у 1971 році. Брав участь у підготовці основних документів Української Гельсінської групи. 1981-го заарештований удруге. Засуджений до 10 років позбавлення волі в таборах особливого режиму і п’яти років заслання. Покарання відбував у таборі в селі Кучино Чусовського району Пермської області Росії. Звільнений 1987 року. Із 1989-го працював у Києві, в оргкомітеті «Народного руху України за перебудову». Очолював його секретаріат, політичну раду і був співголовою НРУ. Ініціатор ідеї «живого ланцюга Соборності» зі Львова до Києва 22 січня 1990 року. Був депутатом Верховної Ради першого скликання. Помер 13 січня 2013 року. Похований у Львові.
Його постать ще недостатньо оцінена істориками, а його політичні принципи не завжди сприймалися українськими політиками. Для всіх тих, кого цікавить особа Михайла Миколайовича Гориня, є унікальна можливість ознайомитись з прижиттєвими спогадами-інтерв’ю цієї неординарної особистості про історію родини, знайомство з В’ячеславом Чорноволом та Михайлом Сорокою за посиланнями:
https:/
https:/
https:/