23 квітня у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук відбулася презентація книжково-ілюстративної викладки-пам’яті «Чорнобиль, що пройшов крізь серце: 40 років по тому», що присвячена Міжнародному дню пам’яті про чорнобильську катастрофу.
Цього року аварія на Чорнобильській АЕС перетинає 40-річний рубіж. Але що ми знаємо про найбільшу техногенну катастрофу ХХ століття? Сьогодні необхідно згадати історичну подію, що залишила свій слід в серці кожного українця. На тлі військових дій, що відбуваються в Україні вже 12 років, питання збереження довкілля залишається не просто чуттєвим, а й надзвичайно важливим аспектом нашого життя.
Учасниками презентації стали здобувачі освіти ІІІ курсу (спеціальність «Живописець») Чернівецького вищого професійно-художнього училища №5, кураторка – викладачка біології та хімії, завідувачка бібліотеки Галина Робертівна Томорук.
Хвилиною мовчання вшанували тих, хто загинув через Чорнобильську техногенну катастрофу 40 років тому, долаючи наслідки і рятуючи інших, та вшанували Героїв, які в наш час щодня віддають своє життя, захищаючи нашу неньку Україну, кожного з нас від російської навали.
На книжковій викладці з бібліотечного фонду ВДЕТПН представлена частина документальних та науково-популярних документів, що свідчать про масштаби техногенної катастрофи 26 квітня 1986 року. Ми маємо не тільки пам`ятати про це, але й чітко розуміти, які наслідки очікують людство планети в результаті недбалого ставлення до питань експлуатації атомних електростанцій, а найголовніше – пам’ятати про помилки, яких не варто повторювати. В цих виданнях зібрані правдиві спогади свідків та урядові документи – від будівництва Чорнобильської АЕС до аварії на ній та про поставарійний період, відображають суспільні настрої після цієї жахливої події. Ці свідчення змушують замислитися знову і знову про масштаби трагедії, брехні та про ціну людського життя.
З нещодавніх новин: з наукової точки зору у центрі уваги українських дослідників опинився грибок Cladosporium sphaerospermum. Цей вид плісняви давно відомий біологам, проте саме в умовах Чорнобильської зони відчуження він проявив унікальні властивості. Спостереження свідчать, що радіація для цього гриба є свого роду енергетичним ресурсом, який він «поглинає» для стимуляції власного росту. Науковці припускають, що такий гриб міг би стати основою для живого протирадіаційного щита для космічних ракет чи колоній на інших планетах.
Чорнобильська ядерна катастрофа 1986 року призвела до масового викиду радіоактивних матеріалів, однак нові дослідження показують, що сьогодні рівень радіації в зоні відчуження не завдає істотної шкоди східним деревним жабам. Земноводні змогли пристосуватися, змінюючи колір шкіри.
Чорнобиль сьогодні став одним із найбільших природних заповідників Європи завдяки відсутності людей. Дослідники вважають, що для мешканців тваринного світу чорнобильської зони, навіть попри деяке скорочення тривалості життя, екологічні та еволюційні наслідки є незначними. Зрештою, працює природний добір.
Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції – трагедія, яка повинна стати уроком і поштовхом до готовності відповісти на подібні виклики сучасності. Радянський Союз, в якому прогнозували імовірність ядерної війни, виявився не готовим до подій квітня 1986 року. А чи врахує висновки тепер Україна?
Презентувала книжково-ілюстративну викладку завідувачка ВДЕТПН Тамара Сендульська. Технічний та фотосупровід забезпечили завідувач сектору автоматизації Олександр Кицюк, бібліотекарка ВМ Вікторія Волощук та бібліотекарка ВДЕТПН Марія Малік.
1
2
3
4
5