8 вересня 2023 року виповнюється 125 років з дня народження видатної української актриси Наталії Ужвій. Народна артистка СРСР (1944), лауреатка державних премій (1946, 1949, 1951), лауреатка Шевченківської премії (1984), перша в Україні актриса Герой Соціалістичної Праці (1973), багаторічна голова Українського театрального товариства (нині Спілка театральних діячів України).
Яскрава представниця цілої епохи у вітчизняній культурі. Творчий шлях актриси, довжиною понад 60 років, щедро усіяно більш як сотнею ролей на сцені і двадцятьма в кіно. Їй пропонували зніматися у головних ролях без кінопроб. Вона залишається легендою української сцени.
У роки Другої світової війни разом з театром перебувала в евакуації, спершу в Тамбові, а згодом у Семипалатинську і Ташкенті. Влітку 1943 року знімалася у кінофільмі «Райдуга» за однойменною повістю В. Василевської у ролі Олени Костюк, що приніс їй світову славу й любов мільйонів глядачів. У повоєнні роки плідно працювала над образами своїх сучасниць у п’єсах О. Корнійчука, А. Якобсона, О. Васильєва, В. Собка. Знімалася в кіно: 1951 – «Тарас Шевченко» (Ярина Шевченко), 1954 – «Земля» (Марія Федорчук), 1956 – «Полум’я гніву» (Ганна Золотаренко), «300 років тому» (Варвара), «Украдене щастя» (Ганна Задорожна), «Калиновий гай» (Наталка Ковшик), 1957 – «Безвісті пропавши» (Марфа), 1961 – «Українська рапсодія» (Надія Петрівна). Остання роль у кіно – мати Єсеніна у фільмі «Співай пісню, поет» (1971).
Ім’я Наталії Ужвій носить започаткований нею Будинок ветеранів сцени та вулиця у Києві.
https:/
1
2
3
4