Про бібліотеку

Протягом семи століть буковинський край був відірваний від України. Ним володіли татарські хани і молдавські господарі, австрійські цісарі та румунські бояри. Українська мова заборонялась, українська прогресивна культура переслідувалась. Українське населення насильно онімечувалось і румунізувалось.
Біографія Чернівецької обласної бібліотеки ввібрала в себе відлуння громадсько-політичного життя різних часів і періодів.
Обласна газета “Нова Буковина” в 1912р. писала, що “публічних бібліотек, котрі єдині можуть проводити книжкову літературу в широкі маси народу у нас на Буковині взагалі нема. Велике місто Чернівці також не має загальнодоступної книгозбірні. Засновано у нас, щоправда, багато читалень, але з них нічого певного не вийде. Оберемок книжечок “Просвіти”, що спочивають на полиці у голови, або господаря читальні, щільно зв’язані шнурком, оце і вся бібліотека” (“Нова Буковина”, 1912, 31 січня).
При приватних книжкових крамницях виникали національні клуби, кінотеатри, бібліотеки: німецька, єврейська, румунська, польська з обмеженими фондами. в українській бібліотеці при Українському домі (м.Чернівці) не було жодного класичного твору, а книги О.Кобилянської, Ю.Федьковича, С.Воробкевича з бібліотеки не видавались.
Червень 1940р. поєднав Північну Буковину з Україною. Защедрилось новими барвами хвилююче слово О.Кобилянської: “Велика майбутність культури нашої. Багато змін і самоцвітів принесе їй народі.” Передова інтелігенція, громадський загал доклали чимало зусиль для організації в місті загальнодоступної книгозбірні, яка б могла прислужити завданням піднесення культурно-освітнього рівня населення.
Наявна в Державному архіві Чернівецької області /ДАЧО/ “Історична довідка” за підписом першого директора обласної бібліотеки Ф.М.Дудка. свідчить, що бібліотека була організована в липні 1940р. на основі постанови Раднаркому УРСР і підпорядковувалась повітовому відділу народної освіти Чернівецького повітового виконкому.
З архівного витягу того ж ДАЧО дізнаємось, що в документах Чернівецького повітового виконавчого комітету наявна постанова від 15 серпня 1940р. про впорядкування бібліотек учбових закладів, громадських установ по м.Чернівці і Чернівецькому повіту. Цей же документ зобов’язував директорів шкіл і керівників громадських організацій міста зробити повний переоблік та інвентаризацію книжкового фонду і зареєструвати бібліотеки в бібліотечному секторі повітового відділу народної освіти.
Вірогідно, що в цей час була зареєстрована і повітова /обласна/ бібліотека. Вже у вересня 1940р. на шпальтах газети “Радянська Буковина” опублікована стаття “Створення обласної бібліотеки”.
Паралельно з вирішенням організаційних питань йшли копіткі пошуки приміщення для бібліотеки, Передбачалось, що воно повинно бути в центрі міста і стати його окрасою. На той час в Чернівцях була одна привілейована вулиця – панська /нині ім. О.Кобилянської/, яка передбачалась для відпочинку проведення дозвілля.
Як свідчить архівний витяг з протоколу № ІЗ на засіданні виконкому Чернівецької міськради від 9.09.1940р. слухали питання: “Про виділення приміщення для організацій і установ”. І ось рядки з цього документу: “Для обласної бібліотеки виділити приміщення по вулиці Панська-19, з 5-ти кімнат і великий зал, що нині займає адвокатура”.
Так започатковувалась історія створення однієї з найбільших нині книгозбірень області, тоді, в 1940р. фонд бібліотеки нараховував 30 тис. примірників друку якими користувались 4 тис. читачів. Розпочали роботу три відділи: абонемент, читальня, комплектування і обробки.
В цьому ж 1940р. після закінчення Харківського бібліотечного інституту на посаду директора бібліотеки був призначений Федір Микитович Дудко, все подальше життя якого пов’язане з розбудовою обласної бібліотеки.
Діяльність Чернівецької обласної бібліотеки була перервана війною і тимчасовою окупацією міста німецько-румунськими окупантами. Частина літератури була вивезена, а решта загинула в полум’ї Великої вітчизняної. Директор бібліотеки Ф.М.Дудко був призваний в діючу армію.
У 1944р. після визволення Чернівців бібліотека відновлює роботу. На цей час вона підпорядковується відділу культурно-освітніх установ при облвиконкомі. Це був період відродження, коли книга до книги формувалась літературна база, визначались провідні читацькі групи. Одночасно йшов процес організації бібліотек в районах, для яких обласна установа стає консультативним пунктом.
Для поповнення обласної бібліотеки використовувались різні джерела комплектування: обмінні фонди, приватні зібрання і колекції, подарунки і збори від населення. Як писала обласна газета, “в приміщення обласної бібліотеки, яке міститься по вул. О.Кобилянської, № 36, звозяться знайдені книжки та проводиться інвентаризація. Незабаром Чернівці знов матимуть обласну бібліотеку” /Рад. Буковина, 1944, 19 квітня/.
28 квітня 1944р. згадуваний часопис інформує про те, що силами працівників бібліотеки в центральне приміщення вже завезено вісімдесят тисяч примірників книг. Тут є повні збірки творів О.Кобилянської, М.Рильського, В.Василевської, Л.Толстого, М.Горького, О.Бальзака, В.Гюго, В.Шекспіра, А.Міцкевича, Г.Гейне та ін. авторів.
В травні 1945р. в Чернівці на адресу обласної бібліотеки прибули два вагони літератури української і російською мовами, яка надійшла з провідних бібліотек Києва, Харкова, Новосибірська, Горького, Москви та ін. Завдяки своєчасній підтримці провідних бібліотек країни започаткувались фонди і в бібліотеках області.
Як повідомляла преса, на поповнення фондів існуючих бібліотек Чернівецької області в той час уряд виділив понад один мільйон карбованців /Рад. Буковина, 1941, 12 червня/.
Певний час обласну бібліотеку очолювала В.В.Довжинська, ініціативний та ерудований фахівець. Пізніше вона працювала викладачем в культурно-освітньому училищі, довгий час була директором обласної бібліотеки для дітей.
В І946 р. після демобілізації, повернувся на попередню посаду директора Ф.М.Дудко. Як керівник, він розпочав свою діяльність з підбору кадрів і згуртування колективу бібліотеки. Бібліотечні кадри – це була нагальна проблема, адже повоєнний штат нараховував всього 8 працівників. Бібліотечне обслуговування в значній мірі ускладнювалось відсутністю кваліфікованих спеціалістів. В зв’язку з ним на протязі 40-50-х років штат бібліотеки поповнили випускники одного з найстаріших вузів України – Харківського бібліотечного інституту. Це такі фахівці, як Ф.М,Дудко, В.В.Довжинська, М.Г.Портникова, В.Ф.Погуть, Г.Я.Юхименко, Т.С.Зайцева, Л.М.Сікорська, А.М.Редько.

Вживались заходи по підготовці місцевих кадрів. З цією метою в 1945р. було створено Чернівецьке політосвітнє /згодом культосвітнє/ училище з бібліотечним відділенням, випускники якого в нинішньому 1995р. відсвяткували 50-літній ювілей рідного закладу. Серед запрошених на ювілей були і перші випускники училища, нині ветерани прані бібліотеки Р.Г.Гінзбург, Л.В.Хоменко, І,І.Ярошенко, С.І. Кожем’якіна, В.В.Біретто.
Продовжувалось структурне зміцнення обласної бібліотеки. Зі створенням в 1947р. методичного кабінету бібліотека перебрала на себе обов’язки обласного методичного центру. Основними напрямками організаційно-методичної роботи були виїзди, розробка методичних листів, рекомендації, аналізи діяльності бібліотек, організація обласних і міжобласних семінарів. Для зміцнення відділу чимало зусиль доклали Г.М.Онопко, В.Д.Погуть, В.Й.Шидловський, Л.І.Лотик, Ю.Й.Банкало, які в свій час очолювали відділ.

Організований у 1949р. бібліографічний /нині інформаційно-бібліографічний/ відділ виконував функції координуючого центру з питань довідково-бібліографічної інформаційної і краєзнавчої роботи як відділів обласної бібліотеки, так і інших бібліотек області.
Від невеличкого за обсягом довідкового фонду і, в основному, тематичних картотек, до цілісної системи йшло становлення і удосконалення його довідково-бібліографічного апарату.
Від списків, що вивішувались лише на Дошці інформації до системи бібліографічних посібників – як рекомендаційних, так і науково-допоміжних – шлях його друкованої продукції. Кращі традиції відділу приумножували його завідувачі – М.Т.Балк, Ф.І.Жевахов, С.М. Нішенко, Р.Г.Гінзбург, М.М.Довгань.

На підставі наказу виконкому Чернівецької обласної Ради народних депутатів № 87 від 29 серпня І95Зр. бібліотека переходить у відомство обласного управління культури обласної Ради народних депутатів.
З 1959 р. бібліотека працює на новому місці – в будинку № 47 по вул. ім. О.Кобилянської, в якому міститься і нині.

На кінець 1960 р. бібліотека обслужила І7 335 читачів, здійснила понад 500 тисяч книговидачі, фонд її нараховував близько 275 тис, примірників. На промислових підприємствах міста працювали пересувок, якими було охоплено 830 читачів. Функціонували відділи: обробки і комплектування, абонемент, читальні зали, бібліографічний, методичний, нотно-музичної і репертуарної літератури, господарський. З 19бО р. відділ абонемента розпочав обслуговування в умовах відкритого доступу читачів до книжкового фонду. Через послуги МБА і ЗА використовувались фонди головних бібліотек країни,

В 60-ті роки остаточно завершується структура бібліотеки як центра бібліотечно-бібліографічного обслуговування і організаційно-методичного керівництва мережею державних масових бібліотек системи Міністерства культури та бібліотек інших систем і відомств.
Особливого спомину і поваги заслуговують працівники, які сформувались, як спеціалісти в 50-60-х роках. Це був колектив однодумців, людей внутрішньої культури, фахівців високого гатунку: Г.Я. Юхименко, В.М.Коваленкова, Л.Д.Мохова, Т.С.Зайцева, Н.Ц.Підгурська, П.С.Шабельман, Л.В.Хоменко, Л.М.Сікорська, А.М.Редько, С.М.Нішенко, В.Ф.Погуть, Ф.С.Веселов, Р.Г.Гінзбург, С..І.Кожем’якіна, Л.І.Котик.

70-ті роки для обласної бібліотеки характерні значним поповненням молодої когорти працівників з вищою бібліотечною освітою. Бони поповнили провідні відділи бібліотеки, внесли ініціативу і творчу думку в їх діяльність. Спеціалістами бібліотечної справи стали А.С.Іваницька, І.С.Щербаєва, Г.П,Цибулько, М.І.Стратенюк, Н.М.Александрова, Л.Ю.Сухарєва, О.Д.Гроза, В.М..Кропива, В.В.Найда. В цей час колектив бібліотеки очолював Володимир Федорович Калиниченко, досвідчена і творча людина.
У 1971р. було організовано основне книгосховище та галузеві відділи: технічної літератури, обслуговування працівників сільського господарства. Виділені спеціалізовані читальні зали для науковців, спеціалістів народного господарства, для молоді і студентів. На кінець нього року бібліотекою користувались 14 054 читачі, яким було видано понад 356 тис. примірників літератури. Міжбібліотечним і заочним абонементом охоплено 350 бібліотек-абонентів. Книжковий фонд нараховував 436 тис. друкованиходиниць. Штат обласної бібліотеки – 42 чоловіки.

В практику діяльності бібліотеки входять “Перспективні плани бібліотечного будівництва в області на 1971-1975 рр.”, “Перспективний план роботи ЧОНБ на п’ятирічку”; заходи бібліотеки по вдосконаленню окремих ділянок роботи, науково-практичні конференції з проблемних питань комплектування книжкових фондів /1970 р./; інформаційно-бібліографічного обслуговування читачів /1971 р./,

З 1973 р. фіксується важлива тенденція розвитку обласної бібліотеки як універсальної наукової, покликаної посісти вагоме місце в єдиній інформаційній системі країни, що передбачала задоволення інформаційних потреб спеціалістів народного господарства, культури і мистецтва краю. З цього часу готуються щорічні зведені плани розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності бібліотек м.Чернівці. Зростає роль закладу в координації науково-дослідної і методичної роботи на основі “Зведеного перспективного плану координації і кооперування науково-методичної та науково-дослідної роботи бібліотек-методичних центрів різних систем і відомств”. З 1974 року ЧОНБ очолив фахівець культурно-освітньої роботи Іван Іванович Ярошенко, який понад 20 років ретельно зберігав і примножував здобутки бібліотеки.

У 80-х роках Чернівецька обласна наукова бібліотека сформувалась як одна 9 найбільших книгозбірень універсального профілю. Вона визначилась і як центр організаційно-методичної допомоги та координації діяльності бібліотек всіх систем і відомств.
У відповідності до наказу Міністерства культури УРСР № 1004 від 9.02.83р. та розпорядження управління культури були затверджені Статут і Структура ЧДОНБ. Згадані регламентуючі документи чітко визначили основні напрямки діяльності книгозбірні. Згідно нової структури в бібліотеці функціонували 12 відділів і 6 секторів. Галузеві відділи обслуговування визначились як спеціалізовані з окремими підсобними фондами і ядром читацького активу.

Один з провідних відділів – відділ читальних залів – акумулював найновішу і найбільш актуальну літературу громадсько-політичної і природничо-наукової тематики; книги з медицини, прикладних наук, мовознавства, літературознавства та художні твори, численні періодичні і довідкові видання. В арсеналі ефективних форм і методів популяризації бібліотечної книги традиційними стали проблемні книжкові виставки, інформаційні виставки нових надходжень “Книжковий потік року”, цикли виставок-персоналій. В любительському читацькому об’єднанні – літературній вітальні – влаштовуються літературно-мистецькі вечори, творчі зустрічі, прем’єри і презентації видань, дні і вечори пам’яті. На розбудову відділу працювали М.Т.Балк, Є.М.Шевченко, Л.І.Котик, В.Ф. Ларкіна.

Відділ абонемента у 80-х роках став справжнім осередком культурно-освітньої роботи серед читачів. Організація відкритого доступу до фонду, його укомплектованість книгами та періодичними виданнями з усіх галузей знань сприяли якісному обслуговуванню творчої інтелігенції, освіти, культури, працівників медичних закладів, робітничої та студентської молоді. Серед читачів бібліотеки користуються повагою професіонали Н.М.Александрова та Г.П.Цибулько, які продовжили надбання своїх старших колег Г.Я.Юхименко, Т.С.Зайцевої. Свій досвід вони передають молодому поповненню.

Як єдиний в області, сформувався відділ літератури з мистецтва. У його фонді зібрані дослідження з історії та теорії мистецтва, монографії про життя і творчість діячів культури, довідкові видання, мистецькі енциклопедії, літописи друку, інформаційні та періодичні видання. ДІФ відділу складають алфавітний і систематичний каталоги нот, звукозапису, ряд жанрово-тематичних картотек, які нині входять в комп’ютерну систему бібліотек. Нотний фонд відділу поповнюється творами музичного фольклору, вітчизняної і світової класики, вокальними і інструментальними, вокально-симфонічними творами, клавірами і партитурами опер, балетів. Тут зосереджені аудіовізуальні матеріали, репродукції, фотоальбоми, тощо. Зав. відділом мистецтва в різні часи були Р.П.Сабадаш, А.С.Подвінська, В.В.Біретто, М.С.Шрага. Нині відділ очолює ветеран бібліотечної праці Т.П.Дегтярьова.

Відділ обслуговування працівників сільського господарства став центром координації роботи бібліотек різних систем і відомств на допомогу сільськогосподарському виробництву. У відділі створено ДІФ, складовими якого б зведений каталог с/г літератури великих бібліотек міста та області, ряд тематичних картотек з питань впровадження передового аграрного досвіду, банк інформаційних даних по краєзнавству. Ентузіаст бібліотечної справи Л.В.Хоменко очолив відділ в 1971 році і зумів налагодити постійні творчі зв’язки з науковими сільськогосподарськими установами області. На базі виробничого об’єднання “Еліта”, Придністровської дослідної станції садівництва, обласної Асоціації фермерів проходять Дні інформації. Дні спеціаліста, години ділової людини, практикуються виїзні книжкові виставки, прем’єри книг і періодики.

Відділ технічної літератури визначився, як спеціалізований, що здійснює свою роботу в загальній системі місцевих органів науково-технічної інформації. Підрозділ вивчає читацькі запити науковців і технічної інтелігенції, спеціалістів організацій і установ державної системи та підприємницьких структур. При допомозі обласної ради профспілок інноваційних і малих підприємств у відділі створена громадська група сприяння маркетингу і підприємницької діяльності області, основна межа якої – оперативне інформаційне забезпечення споживачів індивідуальної та групової інформації. Продовжуються традиційні практично-методичні семінари, виїзні дні бібліотеки на виробництві та дні інформації на базі ЦНТІ, дні спеціаліста у МП “Поліграф”, Чернівецького НВО “Електронмаш”, виробничо-торговельній організації “Космос”, МП “Сервіс” ЛТД.
При відділі сформований банк даних, який містить інформацію про наявність державних і комерційних структур, профіль їх діяльності, виробничу характеристику, адресні дані та ін.
Ретельно примножували і зберігали традиції відділу завідуючі В.Ф.Ларкіна, пізніше В.М.Сав’юк, нині Л.Ю.Сухарева.

В історії ми торкнулися передумов створення та організації роботи провідних відділів бібліотеки, проте решта структурних підрозділів зробили свій внесок у розбудову обласної бібліотеки, творили її авторитет рівнем бібліотечного обслуговування та фаховою підготовкою спеціалістів.

Демократизація і суспільне оновлення 90-х років внесли зміни і в бібліотечну галузь. Ідеологічний контроль над закладами культури поступився місцем відродженню національної культури через друковане слово, популяризацію національної книги.
З 1990 р. в практику ОНБ входять елементи госпрозрахункових методів діяльності. План економічного і соціального розвитку ЧОНБ на 1991 рік передбачав творчо-виробничу діяльність, соціальний розвиток трудового колективу, надходження і використання фінансових ресурсів. Ь цей час формуються передумови до роботи обласної бібліотеки в умовах нових форм організації та оплати праці.
Поступово в бібліотечну практику входили такі поняття, як бригадний підряд, коефіцієнт трудової діяльності, додаткові платні бібліотечно-інформаційні послуги.

Нині ЧОНБ, як соціальний інститут, виступає центральним обласним книгосховищем вітчизняних творів друку, цінних і рідкісних книг, дарчих зібрань та колекцій з приватних бібліотек, депозитарієм краєзнавчої літератури і бібліографії, осередком духовного відродження краю. В її арсеналі – понад 35 тис. користувачів; щорічна книговидача – 700 тис. примірників, книжковий фонд нараховує 600,5 тис. друкованих одиниць.

Разом з тим подальше вдосконалення діяльності бібліотеки в значній мірі стримують об’єктивні чинники. На сьогодні вона чи не єдина з-поміж інших обласних книгозбірень, яка не має відповідного приміщення, і десятки років тулиться в пристосованих кімнатах.
Пристосованість виробничих площ не дає змоги розгорнути спеціалізовані читальні зали із сучасним бібліотечним обладнанням. Особливу турботу викликають умови зберігання фондів відділу основного книгосховища, Важливим напрямком діяльності залишається удосконалення бібліотечної технології та введення комп’ютерних систем в практику бібліотеки.

Не зважаючи на складність нашого буття, колектив обласної наукової бібліотеки живе і працює, з року в рік несе читачеві шану і любов до книги, до друкованого слова.



Comments are closed.


Мобільне меню