У стінах Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка відбулись поетичні читання трьох чернівецьких авторок.
Іванна Стефʼюк задекламувала вірші про силу, що народжується з глибин родинного коріння, величі природи, гірських обширів та внутрішнього чуття людини, яка свідома власного звʼязку із герметичним (і водночас — якнайширшим) світом рідних Карпат. Особливістю її стилю є сплетення — містичного, майже відьомського, чуття, заклинальних мотивів та християнського світогляду, що породжує унікальний синтез.
Поезія Світлани Кирилюк — це відображення сьогочасної траєкторії буття: із властивими йому трагедіями й прозріннями, втраченими можливостями й заново віднайденими дорогами. Авторка сповна відчуває катастрофізм нового часу, а все ж — продовжує нащупувати розхитаний ґрунт, що на нього має ступити або й вже ступив Птолемей, який усе ж повернувся — принаймні на сторінках її однойменної поетичної збірки «Птолемей повертається» («Видавництво 21», 2026).
Марина Горбатюк — представниця одного з наймолодших поколінь чернівецької поетичної сцени — зачитала вірші про війну та любов, про пошук світла у найтемніших ночах і взаємне єднання, що здатне зламати навіть найсильніші кайдани: «Лягай поруч мене, приборкуй мої долоні, зіниці, холод — пронизує ніч і стікає лицем. Заплющуй-бо очі. Долом світанок навшпиньки ступає — плечей сягає ранковий жолоб».
Усі відвідувачі зауважили, що подія минула на одному подиху. Опісля читань люди активно ставили запитання й ділилися враженнями.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11Фото Галини Добровольської.
