До 209-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, геніального співця України, найяскравішої постаті української культури, обласна книгозбірня з великою любов’ю і шаною згадує ім’я нашого Пророка.
З цієї нагоди 7 березня у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук відбувся перформанс «І оживе добра слава, слава України…».
Великий Кобзар жив і творив у надзвичайно важкий і відповідальний для української національної справи час. Це час, коли зачинався наш національний ренесанс, коли найвидатніші представники патріотичної, національно свідомої України, переслідувані царизмом, всіляко позбавлялись можливості вести просвітницьку роботу по відродженню своєї Батьківщини. Саме в цей час Шевченкова муза спрямовувалася до пробудження самосвідомості українського народу, до його національних почуттів, національної гордості і людської гідності. Через свої твори він закликав любити свою Україну в усякий час і за всіх умов, молитися за неї. І навпаки, глибоко обурений імперською колоніальною політикою царизму, з болем і гнівом сміливо викривав російське самодержавство, виливаючи у своїй поезії вражаючої сили рядки сатири і сарказму щодо народних гнобителів.
Характерна особливість творчості Шевченка полягає в тому, що поряд з глибоко національною модерною поезією та прозою тематика його літературних та мистецьких праць охоплює широку палітру історії – світової й вітчизняної, проблеми політичної й національно-визвольної боротьби, біблійні та біографічні мотиви. У своїй біографії за рік до смерті 18 лютого 1860 року Тарас Шевченко писав: «Історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини».
Як відзначила Наталія Філяк, директорка ЧОУНБ ім. М. Івасюка, в часи буремного сьогодення надзвичайно важливою постаттю є Шевченко-мислитель, як виразник дум і сподівань українського народу, який вірить у неминучий прихід світлого майбутнього, в перемогу добра над злом, у те, що народ України неодмінно досягне національної свободи і незалежності. Поет проголошує «…Встане Україна. /І розвіє тьму неволі, /Світ правди засвітить, /І помоляться на волі /Невольничі діти!…».
Життя і творчість Тараса Шевченка – генія людства, завжди надихали митців на зображення його особистості, відтворення духу його діяльності у всіх видах літератури, культури і мистецтва. Щоб нам, Тарасовим нащадкам, краще і повніше пізнавати животворну святість джерел Шевченкової творчості, випала унікальна нагода дістатись глибинних джерел генія пера і пензля через призму елітарного жанру графіки – книжкового знаку – екслібрису (в перекладі з латинської – «з книг»), який ставлять власники на томи своїх приватних бібліотек.
Про це свідчить і чимала приватна колекція буковинського краєзнавця Юрія Миська «Шевченкіана в екслібрисі», яка була представлена користувачам нашої книгозбірні. Історію походження екслібрису присутні дізналися від науковиці, завідувачки відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею Лариси Курущак – знавця тонкощів цього виду графіки, неповторності манери і техніки виконання. Вона розповіла про цей вид мистецтва і його місце у представленій колекції Шевченкіани, що складається зі 180 тематичних екслібрисів і представляє всю регіональну палітру Україну та ряд зарубіжних європейських країн.
Також гостям перформансу випала чудова нагода ознайомитися з іншою значимою колекцією Юрія Миська – друкованих раритетів Шевченкіани, що видані на теренах Буковини і за кордоном.
Любителям театрального мистецтва представилася гарна можливість почути голос незабутнього геніального українського актора Богдана Ступки. У його виконанні з вінілових платівок звучали поезії Тараса Шевченка.
Для учасників перформансу – викладачів та здобувачів освіти Чернівецького вищого художнього училища № 5, ВПО, істориків, науковців-шевченкознавців, звучали уривки з поезій та прозових творів Т. Шевченка у виконанні працівників нашої книгозбірні, акторів-аматорів Юрія та Ігоря Миськів.
Проймаючись духом Шевченкових творінь, доходимо до думки: їх автор, осяяний високою метою, чесний і благородний чоловік, який ціною власних благ, навіть ціною свого життя, зберіг і ствердив цілу націю, по суті, вже став для нас святим. Так, душею святий Тарас, водночас бентежний, сповнений хвилювань за долю українців, ще за життя піднявся в небесну голубінь над степами, ланами і садами України, щоби, будучи її оберегом, витати над нею вічно…
Модерувала захід Тамара Сендульська, завідувачка ВДЕТПН.
Світлини – Віктора Безпальченка, головного бібліотекаря ВІТЕР.
1
2
3
4
5
6
7
8
9