«Я – чарівник! Я створюю особливі речі!»
Ф. Кіслер
Люди, книги та їх творча спадщина вчать нас мислити, розумно діяти, зберігати у часі свої традиції та надбання.
Напередодні 130-ї річниці від дня народження Фредерика Джона Кіслера (22.09.1890 – 27.12.1965) – унікального архітектора, геніального художника, візіонера, подарованого світу Буковинською землею, презентуємо унікальне, найбільш повне, німецькомовне книжкове видання про всесвітньовідомого мультимитця, подароване Чернівецькій обласній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка директором фундації Фредерика Кіслера Петером Боґнером (Австрія).
Фредерик Джон Кіслер довгий час залишався на своїй історичній Батьківщині маловідомим. Але швидкоплинне сьогодення сприяє новому усвідомленню розуміння культурних традицій світу і, насамперед, серед знакових імен на широкий загал «відкрито» ім’я Ф. Д. Кіслера. Нині його проекти виглядають вершинами архітектурної та мистецько-дизайнерської думки ХХ та ХХІ століття, яка значно випереджала тогочасні архітектурні уявлення. Його винаходи для нашого часу залишаються не просто унікальними проектами, а свідченням яскравого втілення нової філософії просторової архітектури як ідеального космічного універсаму та мистецької утопії майбутнього. Він став символічним зерном духовного зв’язку між світом творчих ідей митця та сміливих мрій сучасної молоді.
Фредерик Джон Кіслер народився 22 вересня 1890 року в Чернівцях (на той час в Австро-Угорській імперії). У 1908 році почав вивчати архітектуру в Цісарсько-королівському політехнічному інституті, але згодом залишив навчання. Опісля навчався в Академії образотворчих мистецтв, однак її не закінчив. Під час Першої світової війни прослужив три роки в Цісарсько-королівському військовому пресовому бюро.
Перше довгоочікуване замовлення прийшло 1923 року з Берліна: оформлення сцени для вистави у театрі на Курфюрстендаммі. Електромеханічний комплекс Кіслера, в якому він уже тоді використав кіно- проекцію, приніс йому широке визнання в авангардистських колах у всьому світі.
У 1924 році в межах музично-театрального фестивалю, на запрошення Віденського товариства підтримки сучасного мистецтва, організував Міжнародну виставку нової сценічної техніки. Крім того, створив модель «сцени майбутнього». У 1925 році оформив секцію австрійського театру на Міжнародній виставці декоративного мистецтва в Парижі, де представив так зване «Місто в просторі».
На початку 1926 року разом із дружиною Штефі переїхав до Нью-Йорка, де продовжував творчо працювати над різноманітними проектами (у тому числі – оформлюванням вітрин знаменитих крамниць).
У 1928 році на замовлення Міжнародної гільдії кіномистецтва спроектував інноваційний кінотеатр, який відкрився під назвою «Кінотеатр гільдії кіно».
У складні часи займався проектуванням меблів і світильників, модульного односімейного будинку для серійного виробництва. У 1933 році створив свій видатний Space House, який знаменує собою поворотний момент у його стилі.
З 1934 року, понад два десятиріччя, працював художником-декоратором і викладачем у Джульярдській школі музики, у Школі архітектури Колумбійського університету, де тривалий час розвивав свою теорію «корреалізму».
У 1957–1962 роках керував архітектурним бюро разом із Армандом Бартосом. Результат їх роботи – це галерея в готелі Carlyle та Храм Книги в Єрусалимі. У цій винятковій будівлі зберігаються так звані Кумранські сувої – фрагменти Біблії. Храм Книги – це унікальний зразок символістської архітектури. Виставкові зали знаходяться під землею, а на поверхні височіє лише бетонний купол, обкладений білим кахелем, а далі тягнеться чорний базальтовий мур. Кахлі постійно обприскують водою, внаслідок чого створюється оптичний антагонізм з вулканічним базальтом, що символізує боротьбу Добра зі Злом.
У 1958 році було реалізовано концепцію «безкінечного будинку». Кіслерові студії експонували на виставках, завдяки чому вони зрештою здобули світову славу. В останні роки життя більше зосередився на скульптурі. Також у рамках ґранту фонду Форда працював над проектами ідеального театру.
Останнім архітектурним проектом Фредерика Кіслера був Грот для медитацій. Ця символічна будівля мала допомагати людям встановлювати зв’язок із космічним світом.
27 грудня 1965 року в Нью-Йорку Фредерик Кіслер відійшов у вічність.
Friedrich Kiesler. Architekt. Maler. Bildhauer. 1890-1965 [Text] / hrsg. D. Bogner. – Wien : Locker Verlag, 1988. – 354 p. : ill. – Нім. мовою.