«Серед українських письменниць вона не має собі рівної на ниві новели і повісті»
(І. Франко)
З циклу «Книга – ювіляр 2021» відділ абонемента представляє повість Ольги Кобилянської «Царівна» (125- років від дня публікації книги). Написання й редагування тривало з 1888 року до 1893-го, первісний текст був німецькою, пізніший — українською. Надруковано твір у газеті «Буковина» О. Маковеєм, а 1896 року вийшло окреме видання, хоча спроби публікації Ольга Кобилянська робила з 1891 року, постійно отримуючи відмови. Головний персонаж повісті — емансипована жінка, що бажає боротися за свої права. Наталка Верковичівна не хоче сприймати патріархальну модель поведінки та не збирається виходити заміж. Вона мріє про кар’єру письменниці, власну свободу, а також щастя свого народу. У її свідомості поєднуються одразу декілька течій: ніцшеанство, фемінізм, націоналізм. Як і Кобилянська, героїня була вільною, сміливою жінкою нової доби.