«Ольга Ільїна: ролі – переВтілення» (до 85-річчя актриси, народної артистки України)

image001

Продовжуючи новий мистецький проєкт «Цей день в мистецтві», в літературно-мистецькому салоні обласної наукової універсальної бібліотеки ім. Михайла Івасюка – нова презентація.

Ольга Олексіївна Ільїна (нар. 10 липня 1937, Київ – 21 травня 2014, Чернівці) – українська актриса, режисерка, народна артистка України.

Після одержання середньої освіти навчалась  в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого (1954–1959). Її педагоги – народний артист СРСР Костянтин Степанков і народний артист УРСР Петро Сергієнко.

Після закінчення інституту працювала в  Чернівецькому українському музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської, одночасно заочно навчаючись в  Чернівецькому державному університеті на факультеті іноземних мов, який закінчила в 1974 році.

В 1975 році перейшла на роботу в кіностудію «Молдова-фільм»: 1975–1977 – актриса театру-студії, 1977–1981 – кіноакторка кіностудії «Молдова-фільм».

Після шестилітньої перерви знову повернулась у чернівецький театр, в якому працювала до 1999 року, створивши на буковинській сцені велику кількість яскравих та незабутніх образів. Була виконавицею багатьох головних ролей, які відзначались глибоким психологізмом.

З часом, як режисерка, успішно здійснила в театрі ім. Ольги Кобилянської постановку ряду вистав за творами українських і зарубіжних драматургів.

Упродовж 1996–2001 рр. працювала режисеркою народного театру оперети Чернівецького обласного театру вчителя.

Відзначена званнями заслуженої та народної артистки України.

У 2007 році присуджена премія ім. Марії Заньковецької.

Акторські ролі в театрі-студії кіностудії «Молдова-фільм»: Беатріче («Любов, джаз і чорт» Ю. Грушаса); Завуч («Ніч після випуску» В. Тендрякова); Саша («Фантазії Фарятьєва» А. Соколової).

Ролі в кіно: Данка (кінофільм «Коли чоловік поруч»); Фрейліна (кінофільм «Сон Несміяни»); Семенчук (кінофільм «Яблуко розбрату»).

Ролі на буковинській сцені: Аніта («Вестсайдська історія» А. Лорентса, Л. Бернстайна); Едіт («Росіта» Д. Шевцова, В. Лукашова); Інка Воронець («Полярна зоря» В. Баснера. О. Гальперіна та Ю. Анненкова); Кабреро («Десь на півдні» Л. Табі. Е. Кемені); Ленора («Коханням не жартують» П. Кальдерона); Інга («Чотири хрести на сонці» А. Делендика) Аза, Гордиля («Циганка Аза» М. Старицького); Тетяна і Мавра («В неділю рано зілля копала» В. Василька за О. Кобилянською); Санда («Вовчиха» О. Ананьєва за О. Кобилянською); Марічка («Марічка» М. Андрієвич); Анна («Украдене щастя» І. Франка); Соломія та Євгена («Дума про любов» і «Зачарований вітряк» М. Стельмаха); Барба («Таємниця старої Парадузи» Я. Масевича); Джованна, Лізетта, Монна Анна («Декамерон» Д. Бокаччо); Ліда («Рядові» О. Дударева); Елене («Наречена з Імеретії» Д. Колдіашвілі); Секлета («За двома зайцями» М. Старицького); Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка); Ольга Кобилянська («Я утопилась у тобі» С. Новицької) (1998) та інші.

У 77 театральному сезоні Ольга Ільїна створила цікавий та один з найкращих образів місіс Севідж у п’єсі Дж. Патріка «Дивна місіс Севідж».

Як режисерка на сцені Чернівецького театру ім. Ольги Кобилянської здійснила постановку п’єс: «Царівна» за О. Кобилянською; «Кіт у чоботях» за Ш. Перро (1993); «Як важливо бути серйозним» («Заміж тільки за Ернеста») О. Уайлда (1995); «Наймичка» І. Карпенка-Карого (1998); «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського.

Також виступила режисеркою театрально-мистецької присвяти до 100-річчя від дня народження народної артистки України Галини Янушевич.

Упродовж 1996–2001 рр. працювала режисеркою народного театру оперети Чернівецького обласного будинку вчителя.

Проєкт «Цей день в мистецтві» – втілення ідеї, що робить повсякдення цікавішим. Прагнемо через доробок відомих митців збагачувати та розширювати наші знання в галузі мистецтва.

  • image002
  • image005
  • image007
  • image008
image0021 image0052 image0073 image0084
responsive slider by WOWSlider.com v6.1


Мобільне меню