Олександр Васильович Ірванець – поет, прозаїк, есеїст, перекладач, драматург, відомий Facebook-блоґер. Є членом українського і білоркського ПЕН-клубів.
Народився 24 січня 1961 року у Львові. Виростав у Рівному. Закінчив Дубенське педагогічне училище, після випуску із якого кілька років вчителював.
Поетичну творчість Олександр починав з написання епіграм на однокурсників і викладачів педагогічного училища. Перші вірші, за які, як каже сам Олександр, «найменше соромно» написав під час служби в армії, по поверненню з якої вступає до Московського літературного інституту ім. М. Горького, де записується на семінар поезії до відомого російського поета Анатолія Жигуліна. З керівником Олександру пощастило не тільки тому, що той був талановитим поетом, а ще й тому, що той добре знав українську мову. Під час навчання в інституті О. Ірванець відвідував семінари з драматургії. Там і отримав уявлення про те, як писати п’єси. Він в драматургії шукає оригінальні форми вираження, пише п’єси для читання.
О. Ірванець став відомий широкій громадськості після того, як вони разом з Ю. Андруховичем та В. Небораком створили у квітні 1985 року літературне об’єднання «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск – Балаган – Буфонада).
З початку 2000-х письменник працює в драматургії та прозі. Автор понад двох десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки. П’єси Олександра Ірванця були поставлені у різних країнах, зокрема у Німеччині, Україні та Польщі. Твори перекладалися англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами.
О. Ірванець займається й перекладацькою роботою. Перекладає з білоруської, польської, російської, французької та чеської мов.
За свою творчу працю отримував чисельні премії і стипендії.
Професійний письменник Олександр Ірванець відносить себе до людей такого типу, для яких життя означає більше, ніж література. Він пише тоді, коли не може не писати.
