Пропонуємо матеріал із циклу «Наближаються весняні свята», які характеризуються багатою обрядовістю.
Свято Благовіщення
7 квітня відзначається Благовіщення (за християнською вірою Благовіщення Пресвятої Богородиці). Це – одне з великих християнських свят. У цей день не можна працювати, “навіть птиця не в’є свого гнізда в цей день”.
Вранці, коли ще відправляється Служба Божа, випускають пташечок з неволі – “щоб співали на волі, Бога прославляли”.
У церкві в цей день святять проскурки, які потім використовують для різних магічних дій. Благовіщенська проскура і стрітенська вода – цілющі, тому їх зберігають “на божнику поміж святими образами”.
Все, що народиться в цей день, погано ростиме (у тварин). Бог благословляє в цей день рослини, і все починає рости. Чудодійну силу, зокрема на Буковинському Поділлі, мали проліски. “Як знайдеш пролісок на Благовіщення, поклади в пазуху. На Великдень вийми і поклади між образами. Це має принести щастя”.
Якщо для тваринного світу цей день не був сприятливим, то для рослин він вважався особливо придатним. Було заведено у цей день до схід сонця сіяти розсаду капусти. Це мало забезпечити швидкий ріст капусти та великі розміри капустяних головок.івчата вранці на Благовіщення йшли до лісу, шукаючи проліски. Знайшовши квіти, поверталися додому, клали їх у миску з вранішньою водою і вмивалися. Це мало забезпечити дівчині красу й привабливість.
У цьому святі тісно переплетені як язичницькі, так і християнські обряди, виразно проглядається тут культ води, рослин і т. д. Основні магічні дії, пов’язані з цим святом, також спрямовані на виявлення передбачуваного врожаю.
Благовіщення – найбільше свято, що припадає на період Великого посту. Всілякі ігри, веселощі і забави категорично заборонялися в цей час. Але не тільки суворі вимоги православної церкви примушували дотримуватися посту. Ідея, що вкладалась у піст, – очищення від гріхів шляхом утримувань і каяття – відноситься в деякій мірі до більш ранніх уявлень селян. Наставала весна – відповідальна для селян пора, і потрібно було приготуватись до польових робіт, “очиститись” від усього, що могло принести нещастя, приготувати все до сівби. Про це свідчать деякі обряди, в основному очищувальні і профілактичні, що проводилися в піст. За кількістю і значенням прикріплених до них обрядів виділялися такі дні: середина посту (середохрестя), Вербна неділя, четвер на Страсному тижні. Потрібно зазначити, що обряди, пов’язані з цими днями, мало чим відрізняються між собою на всій території України. Але все-таки на Буковині вони проводились дещо відмінно. Основний звичай, що виконувався всюди на середохрестя, – приготування обрядового хліба у формі хрестів. Цей обряд є своєрідною підготовкою до сівби. Хліб повинен був допомогти сходам нового урожаю, дати силу як землі, так і сіячу, його коням і волам. Походження звичаю – дуже давнє, ніякого відношення до середини посту воно не мало. Церква змінила лише зовнішній вигляд обрядового хліба, надавши йому форму хреста.
З часом традиція пекти хлібні хрести на середохрестя втратила своє магічне значення, їх випікали як ласощі для дітей.
На Буковині цього дня говорили: “Якщо в цей день над сівачем заспіває жайворонок, буде добрий урожай збіжжя. А якщо жайворонки літають низько над землею і не співають – жди посухи”.
До цього свята приурочене також викликання дощу, необхідного для сходів майбутнього урожаю. В цьому обряді також збереглися пережитки стародавніх звичаїв – культу води.
Рекомендуємо для перегляду книги з фонду відділу краєзнавства:
- Кожолянко Г. К. Етнографія Буковини. Т. 3 / Г. К. Кожолянко. – Чернівці : Золоті литаври, 2004. – 92 с. : іл.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу : етнографічний нарис / О. Воропай. – Київ : Оберіг, 1993. – 589 с.
