20 липня вшосте у цьому році відбулося засідання клубу «Дискусійне коло» в межах проєкту «Філософська лабораторія», присвячене темі «Мемкультура в контексті сучасного мистецтва», адже ми маємо поверхове уявлення про меми, як явище, що виникло в епоху цифровізації, розвитку медіа простору та інтернет-технологій. Мем (англ. meme, іншій транскрипції – «мім») – це одиниця культурної інформації, поширювана від однієї людини до іншої за допомогою імітації, навчання тощо. Може бути зображенням або відеозаписом гумористичного характеру. Поняття мему і його концепції були вперше розроблені Річардом Докінзом в 1976 році в книзі «Егоїстичний ген» та згодом в його книзі «Розширений фенотип». Докінз стверджував, що термін «мем» (meme) він придумав, скоротивши грецьке слово (грец. μίμημα мімема) – «наслідування», «подібність» і не знаючи про термін «mneme» та повідомив, що він хотів ввести «односкладове слово, яке звучить подібно „ген“».
Впродовж заходу йшлося про функції та значення мемів (репрезантивна, комунікативна, креативна), навчилися вирізняти меми за ознаками (контекст, іронія, візуальна складова). Розглядали, аналізували та обговорювали конкретні приклади. Учасники клубу активно намагалися знайти відповіді на питання: чи можна мемкультуру вважати сучасним мистецтвом, чи розповсюджується та працює авторське право, що відноситься до прообразу мемів, як, де і для чого їх можна застосовувати та інші.
В обговоренні брали активну участь науковці Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича: філософ Світлана Балінченко та філолог Валентина Чолкан, студенти, бібліотекарі та інші учасники, кого зацікавила тема інтернет-лекції.
Модерував захід молодий науковець, аспірант-філософ і бібліотекар відділу наукової інформації та бібліографії Святослав Рачук.
Дійшли висновків, що мем – це локальне культурно-гумористичне явище, яке іронічно відображає ситуацію, має психологічний ефект, дозволяє швидко розповсюдити інформацію через короткий посил та мало досліджено науковцями.
1
2
3
4Фото – Галина Добровольська