З нагоди 145-річчя від дня народження видатного українського письменника і громадського діяча Василя Стефаника у читальному залі представлено літературний вернісаж «Митець з Божої ласки».
Народився письменник 14 травня 1871 року у селі Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у селянській родині. Дитячі роки пройшли в атмосфері прадавніх традицій і звичаїв Покуття, тоді ж пізнав таємничий світ народних пісень, казок, легенд, переказів, познайомився з селянським побутом. Середню освіту здобув у гімназіях Коломиї та Дрогобича. У 1892-1900 роках вивчав медицину у Краківському університеті. Літературну діяльність розпочав у 1890 році.
Якийсь час Стефаник жив у Відні. Уважно стежив за наростанням національно-визвольного руху в Україні, покладав великі сподівання на розбудову української державності. Після розпаду Російської імперії гаряче вітав утворення УНР. 17 листопада 1917 року, виступаючи на велелюдному вічі в Снятині, заявив, що в Наддніпрянщині «в найбільшій величі встає новий світ; звідти йде до нас світло для нашого розвою». Очолював урядову делегацію (65 осіб) ЗУНР, яка приїжджала у січні 1919 року до Києва у зв’язку з проголошенням Акту Злуки обох частин України в єдину соборну державу. Під час приїзду встановив зв’язки з діячами науки і культури, які посприяли виданню його творів: з 1919 року книжки Стефаника видаються в Харкові і Києві. Після громадянської війни і поразки визвольних змагань письменник болісно переживав крах своїх сподівань. Відрадою були звістки з Харкова, Канади, де публікувалися його твори.
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина» (М. Горький). Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили твори письменника, називаючи його співцем селянської душі і володарем дум селянських. Улюблений жанр — новела. Сьогодні називають його майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу.
Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу (англійською, болгарською, грузинською, іспанською, італійською, литовською, німецькою, новогрецькою, польською, російською, румунською, сербохорватською, словацькою, словенською, угорською, французькою, чеською та іншими).
1
2