17 березня виповнилося 100 років від дня народження українського письменника, одного із найвизначніших драматургів 60-80-х років ХХ ст., громадського діяча Олексія Коломійця.
Автор збірки оповідань «Біла криниця», п’єс «Чебрець пахне сонцем», «Прошу слова сьогодні», «Планета Сподівань», «Спасибі тобі, моє кохання», «Горлиця», «Перший гріх», «Одіссея в сім днів», «Санітарний день», «Убий лева», «Злива», «Двоє дивляться кіно», «Святі грішниці», «Двадцята година. Репортаж з того світу», «Келих вина для адвоката», та ін..
Як драматург, Олексій Коломієць досить пізно увійшов у літературу: комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша спроба принесла йому широке визнання: вперше зіграна в Московському театрі ім. М. В. Гоголя, згодом ставилася вже в 71 театрі країни. Він був схильний до театру інтелектуального, де порушуються морально-етичні проблеми. Його п’єси відзначаються актуальністю, вони окреслюють проблеми, спрямовані на відстоювання моральних норм та пошуку сенсу життя. За драматичну дилогію «Голубі олені» та «Кравцов» удостоєний Державної премії Української РСР імені Тараса Шевченка.
Сьогодні наше театральне мистецтво важко уявити без таких сценічних здобутків, якими стали трагічна дилогія «Планета Сперанта», тривожно-медитаційна «Горлиця» чи, озвучена високими нотами душевної краси й людського щему, поетична повість про кохання «Голубі олені», прозора в чистоті й ніжності своїй «Срібна павутина» чи психологічно вибаглива драма «Дикий Ангел».
З нагоди ювілею письменника відділ мистецтв підготував книжковий дискурс «Моральність драматургії Олексія Коломійця».
Запрошуємо всіх охочих до ознайомлення.