Ідея Соборності генетично закладена в українцях з давніх давен. Від часів феодального дроблення Київської Русі вона стала однією із запорук збереження нашої державності та національного самоусвідомлення. У найважчі часи національної історії українці озброювалися нею для боротьби з ворогами.
Після втрат державної самостійності та ознак державної організації Україною, в нашого народу ніколи не зникала надія на відновлення державотворчого життя і відчуття належності до великої соборницької та єдинокровної нації.
1918 року в приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.
Століттями розірваний український народ визволився з неволі – Лівобережна Україна вийшла з Російської, а Правобережна – з Австро-Угорської імперій – і возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.
День Соборності України встановлено Указом Президента у 1999 році. Це свято відзначаємо щороку 22 січня – в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки.
До Дня Соборності України в читальному залі розгорнуто книжкову виставку «Злука УНР і ЗУНР: уроки для сучасної України». Про довгий і тернистий шлях України до соборності, діяльність УНР та її очільників йдеться в цікавих документальних джерелах.