«Книга – джерело інтелектуальної свободи»

3«Я вважаю, що ми досягли точки неповернення.

Наша Земля стає для нас занадто мала.

Населення світу дуже активно зростає.

Ми на порозі самознищення».

                                                                                   Стівен Гокінґ

Відділ документів з економічних, технічних та природничих наук продовжує презентацію інформаційно-просвітницького проекту «Книга – джерело інтелектуальної свободи».

Представляємо науково-популярні видання Стівена Гокінґа, великого мислителя та теоретика сучасності, що написані у співавторстві з Леонардом Млодіновим, американським фізиком, які зберігаються у бібліотечних фондах ЧОУНБ ім. М. Івасюка і будуть цікавими широкому колу читачів без академічних знань з фізики.

Стівен Гокінґ – людина – легенда, науковець, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці. Його вважають одним з найгеніальніших фізиків від часів Айнштайна  за його наукові праці з космології та теоретичної фізики. Людина, чиє тіло ув’язнене в полоні тяжкої хвороби та чий розум проникає до найвіддаленіших куточків Всесвіту в пошуках відгадок таємниць чорних дір і паралельних часових вимірів…  Він, професор Кембриджського університету, як ніхто інший, багато зробив для популяризації сучасної науки, закликаючи всіх бути допитливими.

Впродовж 30 років Гокінг працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті. На цій же посаді 300 років до того працював Ісаак Ньютон.

Широку популярність Гокінг отримав після того, як у квітні 1988 року була опублікована його науково-популярна книга “Коротка історія часу”, яка згодом стала бестселером. Книга перекладена десятками мов і видана загальним тиражем понад 10 мільйонів примірників. У передмові до книги було написано:

«Мені сказали, що кожна поміщена у книзі формула зменшить удвічі кількість покупців. Тоді я вирішив взагалі обходитись без формул. Щоправда, наприкінці я таки написав одне рівняння – знамените рівняння Айнштайна E=mc²».

Згодом вийшли книги “Чорні діри та молоді всесвіти” (1993) та “Світ у горіховій шкаралупці” (2001). У 2005 році вийшло нове видання “Короткої історії часу” – “Найкоротша історія часу”, написане у співавторстві з Леонардом Млодиновим.

Головне досягнення Гокінга полягає в описі випромінювання чорних дір. Він висловив гіпотезу про те, що чорні діри малої маси втрачають енергію, “випаровуються”, випускаючи випромінювання за своїм горизонтом подій, і, врешті-решт, “вмирають”. Це явище назвали “випромінюванням Гокінга”.

Також він займався вивченням проблеми виникнення космологічної сингулярності – первинного стану Всесвіту, з якого вона, відповідно до теорії Великого вибуху, безперервно розширюється.

Упродовж усього життя фізик не припиняв займатися наукою, навіть будучи прикутим до інвалідного візка і спілкуючись з людьми через комп’ютерний синтезатор мови. Професор навіть планував полетіти у космос. Гокінг посідав восьме місце у рейтингу “100 геніїв сучасності”. Відзначений такими нагородами, як медаль Альберта Айнштайна, премія Вольфа, премія принца Астурійського, медаль Коплі, Президентська медаль Свободи та премія з фундаментальної фізики.

Гокінг Стівен. Найкоротша історія часу / Стівен Гокінг, Леонард Млодінов; [пер. з англ. І. Андрущенкова]. – 2-ге вид. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. – 160 с. : іл.

1

 

Гокінг Стівен. Великий замисел / Стівен Гокінг, Леонард Млодінов; [пер. з англ. М. Климчука]. – 2-ге вид. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2018. – 208 с. : іл.

2

Фотодокументи взяті з інтернет-ресурсів


Мобільне меню