19 листопада 2014 року минає 25 років як українська земля прийняла членів Української Гельсінської Групи, великих українських патріотів – Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина.
1976 року в Києві була заснована правозахисна неформальна група, метою якої було стежити за здійсненням Гельсінських угод на території України, збирати та поширювати інформацію про їх порушення, змагатися за окрему, самостійну участь України в Гельсінських нарадах і в Гельсінському процесі. Назва цієї організації – Українська Гельсінська Група (УГГ).
За створення в Україні легальної правозахисної організації, за оборону людських і національних прав в Україні, за вимоги дотримання прав громадянина, визначених в Гельсінських угодах, було ув’язнено й засуджено багато членів УГГ. Зокрема, в ув’язненні загинули члени УГГ: О. Тихий (5.05.1984), Ю. Литвин (4.09.1984), В. Марченко (7.10.1984), В. Стус (4.09.1985).
Згідно з радянськими законами, останки померлого в’язня не віддають родині для поховання на батьківщині, доки не закінчиться термін ув’язнення. Отже, хто із в’язнів вижив – той уже вдома, а хто помер, той понині під арештом. Олекса Тихий – на кладовищі “Северное” в Пермі, Юрій Литвин і Василь Стус – у селі Борисово, коло Кучино. Тільки тіло Валерія Марченка його матері Ніні Михайлівні, вдалося вирвати з неволі та поховати у рідному селі Барахти під Києвом.
У 1989 році родинам Стуса, Литвина і Тихого за підтримки товариства “Меморіал”, Всеукраїнського Товариства репресованих, УГС та НРУ, вдалося, нарешті, дістати дозвіл на перевезення та перепоховання рештків до Києва.
Саме цій події присвячено книжково-ілюстративну виставку «Повернення патріотів, що єднали Україну» та проведено бібліографічний огляд літератури.
Виставка діятиме з 19 до 26 листопада у читальному залі відділу обслуговування (конт.: 52-62-05).
1
2
3