23 січня в рамках засідання історичної студії «Відродження нації» в Чернівецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5 відбувся виїзний захід «Історія української нескореності», присвячений 100-річчю бою під Крутами.
Український народ щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.
25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла відступати. Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ. Кілька сотень українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Багато молодих людей загинуло у бою, а інші потрапили в полон до червоногвардійців. За свідченнями очевидців з полонених спочатку знущалися, а потім розстріляли. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі. На церемонії поховання виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним.
Під час заходу учні мали змогу почути основні історичні моменти цієї трагічної події, а також переглянути фільм «День незалежності. Григорій Піпський» із циклу фільмів «Нескорені», які підготував телеканал СТБ. Це історія про молодого хлопця, одного з кількасот, що вийшов проти 4-тисячної гвардії Муравйова. Це – невигаданий персонаж, а історична постать. Григорій Піпський родом із Львівської області та навчався в Київській гімназії. В січні 1918 року Григорій був одним із тих гімназистів, які самостійно вирішили захищати незалежність молодої УНР. Після того, як Григорій з іншими студентами потрапили у червоногвардійський полон, більшовики вирішили їх розстріляти. Перед розстрілом юнак першим почав співати український гімн «Ще не вмерла України», і всі інші студенти підтримали спів.
Після перегляду фільму відбулося обговорення, під час якого школярі ділилися враженнями, ставили запитання, проводили паралель із сьогоденням та коментували події сторічної давнини.