80 років гостинно відчиняє двері своїм відвідувачам Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка. Час відміряє пройдені нею десятиліття, змінюючи дати і цифри, прізвища та імена, статус бібліотеки, її пріоритети і орієнтири. Незмінними залишаються лише історичні факти та документи Державного архіву Чернівецької області (ДАЧО), які немов живі очевидці розповідають своїм нащадкам про далекі сторінки історії найбільшої духовної скарбниці Буковини.
Одним із таких документів є архівна «історична довідка», за підписом першого директора обласної бібліотеки Ф. М. Дудка, з якої ми дізнаємося, що у липні 1940 року на підставі постанови Раднаркому УРСР було організовано бібліотеку, що підпорядковувалася відділу народної освіти Чернівецького повітового виконкому. Наступним архівним документом стала Постанова Чернівецького повітового виконавчого комітету «Про впорядкування бібліотек учбових закладів та громадських установ по м. Чернівці і Чернівецькому повіту» від 15 серпня 1940 року, яка зобов’язувала тодішніх директорів шкіл і керівників громадських організацій міста провести повний переоблік і переінвентаризацію книжкового фонду та зареєструвати бібліотеки у бібліотечному секторі Повітового відділу народної освіти.
Ці архівні документи дають підстави сподіватися, що саме у цей період, починаючи з дня виходу вище згаданої Постанови була зареєстрована і повітова (обласна) бібліотека.
До речі, про факт відкриття бібліотеки підтвердила публікація за 8 вересня 1940 року, на шпальтах газети «Радянська Буковина» під назвою «Створення обласної бібліотеки» (на жаль, сама газета в ДАЧО не збереглася), зате інші архівні документи, хоча і скупо, але повідомляють про той факт, що у серпні 1940 р. велися активні пошуки приміщення для розміщення обласної бібліотеки. До того ж переважна більшість тодішньої передової інтелігенції та громадськості міста були схильні до того, щоб розмістити бібліотеку саме в центрі міста на одній із привілейованих вулиць (Панська, 19), а саме приміщення бібліотеки повинно було стати не лише прикрасою міста, але і центром відпочинку і дозвілля мешканців краю.
Вірогідно, що громадська думка жителів міста того часу була досить вагомою і знайшла підтримку та схвальне рішення з боку міської влади. Доказом цього є витяг з архівного протоколу № 13 від 09.09.1940 р. «Про виділення приміщення для організацій і установ міста», з якого дізнаємося, що бібліотеці було виділено приміщення з п’яти кімнат та великої зали за вище згаданою адресою. Вже тоді бібліотека володіла 30-ти тисячною кількістю видань, якими користувалися 4 тис. відвідувачів, започаткували свою роботу три основних відділи: абонемент, читальня, комплектування і обробка літератури. У цьому ж 1940 році на посаду директора був призначений Федір Микитович Дудко, подальше життя і діяльність якого впродовж тридцяти років були пов’язані з розбудовою обласної бібліотеки.
Період успішно розпочатої роботи обласної книгозбірні був перерваний війною, пізніше тимчасовою окупацією міста Чернівці німецько- румунськими військами. У 1944 році, одразу після визволення міста, обласна бібліотека відновила свою роботу і стала підвідомчою відділу культурно-освітніх установ при облвиконкомі.
28 квітня 1944 року часопис «Радянська Буковина» проінформував жителів міста про те, що силами працівників бібліотеки завезено 80 тис. примірників книг українською, російською, французькою, англійською, польською й іншими мовами, та запевнив, що вже до 1 травня бібліотека відкриє двері для своїх відвідувачів.
Пізніше, у перші травневі дні 1945 року, на адресу обласної бібліотеки надійшов благодійний вантаж: 2 потяги літератури українською і російською мовами з провідних бібліотек Харкова, Новосибірська, Горького, Києва, Москви для наповнення фондів обласної бібліотеки та бібліотек області.
У післявоєнні роки зростає фаховий потенціал дипломованих фахівців обласної бібліотеки за рахунок випускників Харківського бібліотечного інституту (Г. Юхименко, Т. Зайцева, Л. Мохова), фахівців Чернівецького культурно-освітнього училища бібліотечного відділення (Р. Гінзбург, В. Довжинська, І. Ярошенко, С. Кожем’якіна, Л. Хоменко).
З роками обласна бібліотека набувала досвіду, нового змісту і функціонального призначення в житті краю. Із створенням у 1946 році методичного кабінету книгозбірня набула функцій обласного методичного центру для бібліотек області. Згодом, в 1949 році розпочав свою діяльність бібліографічний відділ, який на той час виконував функції обласного краєзнавчого депозитарію.
У 50-60 роках помітно змінюється творче обличчя бібліотеки, удосконалюються її форми і методи роботи. Додали авторитету обласній книгозбірні своєю працею працівники: В. Коваленкова, Н. Подгурська,
С. Нішенко, В. Погуть, П. Шабельман, Ф. Веселов, A. Редько, Л. Сікорська та ін. На той час послугами обласної книгозбірні скористалося 17,3 тис. користувачів, яким було видано понад 50,4 тис. прим. книг.
У цей період у бібліотеці функціонували такі відділи: абонемента, обробки і комплектування, нотно-музичної літератури, методичний, бібліографічний, МБА, спеціалізовані читальні зали.
В 70-х роках започатковують свою роботу відділи зберігання основного фонду та обслуговування працівників сільського господарства.
Впродовж 1971-1973 pp. обласну книгозбірню очолює Калиниченко Володимир Федорович. Структура бібліотеки знову зазнає певних змін і перепрофілювань. Самостійно, як структурний підрозділ бібліотеки, починає діяти відділ комплектування, обробки і каталогізації. У січні 1972 року започатковує свою роботу відділ технічної літератури, через рік (січень 1973 р.) створюється новий відділ літератури іноземними мовами.
У 1973 році бібліотека одержує статус державної обласної наукової бібліотеки, а на посаду директора призначається Ярошенко Іван Іванович. На той час серед інших напрямків діяльності обласної державної наукової бібліотеки значно вирізняється науково-дослідна та видавнича діяльність: підготовка та розповсюдження бібліографічних покажчиків, методично-бібліографічних матеріалів, різноманітних інформаційних та довідкових видань. Перші видання бібліотеки датуються 1956 роком, було їх небагато, і вони були порівняно невеликими, поступово зростали їх кількість і обсяги. Роки, що пройшли від перших видань, вносили свої корективи, виникали нові потреби користувачів, з’являлись нові додаткові можливості, урізноманітнювалися форми видань та тематика видавничої діяльності.
Починаючи з 1973 року, обласна книгозбірня започатковує видання щорічника «Буковина» (краєзнавчого бібліографічного покажчика літератури про Чернівецьку область за …рік), який привертає увагу не лише бібліотечних працівників, але і науковців, письменників, журналістів, краєзнавців, викладачів вищих учбових закладів і середніх спеціальних та ін.
У 1984 році, відповідно до наказу Міністерства культури УРСР № 1004 від 09.02.1983 р. «Про затвердження типового статуту і примірної структури державних обласних універсальних наукових бібліотек», обласним управлінням культури затверджується «Статут і структура Чернівецької державної універсальної наукової бібліотеки», який чітко визначив основні напрямки її діяльності. Згідно нової структури в обласній державній науковій бібліотеці на той час функціонувало 12 відділів і 6 секторів.
Демократичні зміни та об’єктивні процеси, що відбувалися у 1990-х роках, не могли не вплинути на зміст і діяльність бібліотечної галузі. Обласна бібліотека займає одне з провідних місць у справі піднесення національної культури, розвитку української мови, зміцнення духовних традицій рідного краю. Поглиблення і активізація інтересу користувачів до історії, філософії, економіки, культури і релігії призвели до зміни характеру запитів різних категорій користувачів обласної книгозбірні.
В цих роках зароджуються та формуються передумови до роботи обласної наукової бібліотеки в умовах ринкових відносин, впроваджується в практику роботи книгозбірні «Бригадний підряд», надаються додаткові платні бібліотечні послуги. У 1990-х роках, внаслідок реорганізації бібліотечної мережі області, до структури обласної книгозбірні була включена обласна бібліотека для юнацтва, яка надалі йменується як філіал обслуговування юнацтва.
У 1995 році колектив працівників обласної універсальної наукової бібліотеки очолила Іваницька Антоніна Семенівна. В цей період книгозбірня починає брати активну участь у конкурсних проектах. Змінюються бібліотечні технології, способи формування і розповсюдження інформаційних ресурсів та форм обслуговування користувачів. У 1998 році Міжнародним фондом «Відродження» було підтримано проект «Створення єдиної системи автоматизації бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів в Чернівецькій ОУНБ».
В рамках цього проекту було створено новий відділ інформаційних технологій (ВІТ), завдяки якому здійснено перехід на якісно новий рівень інформаційного забезпечення користувачів та трансформування їх у сучасний культурно-інформаційний простір.
У 2001 p., завдяки гранту «Інтернет для читачів публічних бібліотек» (LEAP)», створено Інтернет-центр, який оснащений сучасною комп’ютерною технікою, досконалими серверами. З січня 2002 року користувачі ОУНБ отримали доступ до мережі Інтернет, що надало можливість у 2004 році створити Web-сайт ЧОУНБ, на якому розміщені власні електронні ресурси, що послужило першим кроком до створення віртуального образу книгозбірні Буковини.
Запровадження сучасних технологій в бібліотечну практику та тенденції до зростання числа власних методико-бібліографічних, біобібліографічних видань сприяли створенню у 2002 році редакційно-видавничого відділу.
У партнерстві з товариством «Український Народний Дім у Чернівцях» бібліотека прийняла участь в проекті «Розвиток мережі регіональних ЦЄІ на базі ОУНБ», в результаті чого з вересня 2006 р. у відділі обслуговування започатковує свою роботу Центр європейської інформації «Буковина – Європа».
Обласна наукова бібліотека поступово перетворюється на центр систематизації інформації, виникає потреба в створенні електронних баз даних. Використовуючи можливості сучасних технологій і стандартів, обласна наукова бібліотека впроваджує автоматизовану бібліотечно-інформаційну програму «IRBIS», яка в подальшій роботі стає основною ланкою, що акумулює і систематизує бібліотечну інформацію, дає можливість роботи як в локальних обчислювальних мережах, так і в корпоративних бібліотечних технологіях і системах. На базі нових технологій починають формуватися електронні каталоги, картотеки та тематичні бази даних галузевих підрозділів бібліотеки, основним призначенням яких стає інформаційне та довідково-бібліографічне обслуговування користувачів інформації.
Паралельно з електронними базами даних продовжується ведення традиційних карткових баз даних (БД). В даний час усі галузеві підрозділи працюють над введенням масиву ретроспективного та поточного аналітичного розпису, зокрема краєзнавчого характеру. Дальшого поширення набуває корпоративна форма каталогізації.
З 2003 року обласна наукова бібліотека бере участь в наповненні Центрального Українського корпоративного каталогу (ЦУКК), створює електронний каталог «Буковина», який ведеться з 2004 року спільно з науковою бібліотекою ЧНУ ім. Ю. Федьковича (51,9 тис. записів), генеральний каталог (35,1 тис. записів), ЕК «Періодика» (98,7 тис. записів), ЕБД «Буковина», ЕБД «Чернівцям-600», ЕБД «Книги Буковини» та ін.
Зі створенням відділу документів краєзнавчої бібліографії (2007 р.) видавнича краєзнавча діяльність обласної наукової бібліотеки суттєво змінюється, розширюється не лише діапазон видань, але і відпрацьовується можливість застосування комп’ютерних технологій, видання завойовують визнання не лише серед користувачів, але і в науковому середовищі. Доречно відзначити творчу співпрацю у видавничій діяльності з науковцями, письменниками, журналістами, діячами культури: Богданом Мельничуком, Юхимом Гусаром, Володимиром Вознюком, Олександром Масаном, Петром Рихлом, Василем Селезінкою, Мірчею Лютиком, Борисом Бунчуком, Мирославом Лазаруком, Остапом Савчуком, Володимиром Стариком та ін. Неможливо перелічити всі краєзнавчі видання бібліотеки, з ними можна безпосередньо ознайомитись в обласній книгозбірні. Згадаємо лише такі як: «Пам’ятаймо!» (календар знаменних та пам’ятних дат Буковини) – бібліографічний покажчик, який видається з 1964 року та популяризує довідковий матеріал про важливі події в історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Буковиною: Сидір Воробкевич, Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Володимир Івасюк, Іван Миколайчук, Назарій Яремчук та ін.; «Буковина» (краєзнавчий бібліографічний покажчик літератури про Чернівецьку область за … рік), який доповнюється іменним і географічним покажчиками та списками використаних бібліографічних видань; «Книга Буковини: анотований каталог видань за … рік (з фондів ЧОУНБ ім. М. Івасюка)». У 2011 році Українська бібліотечна асоціація кращим виданням року визнала біобібліографічний покажчик «Іван Миколайчук», приурочений 70-літтю від дня народження українського кіноактора, сценариста, режисера, нашого земляка.
У 2010 та 2012 роках у місцевих видавництвах побачили світ два випуски біобібліографічного довідника «Видатні діячі культури та мистецтв Буковини». Це видання включає відомості про знаних митців Буковини, які за високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розвиток культури та мистецтв буковинського краю відзначені державними нагородами.
Чернівецька ОУНБ вносить свій вклад у взаємозбагачення етнокультур краю, працюючи в рамках реалізації обласної Програми підтримки і розвитку культури національних меншин.
Показовим прикладом творчої співпраці бібліотеки з національно-культурними товариствами та об’єднаннями національних громад, місцевими органами влади є те, що переважна більшість літературно-мистецьких акцій, які відбувалися на теренах Буковини, не обходилися без участі в них обласної наукової бібліотеки. Завдяки співпраці головна книгозбірня в такий спосіб знаходить шляхи поповнення бібліотечних ресурсів новими документами (щороку понад 17 тис. прим.).
Спільно з Сучавською Повітовою бібліотекою ім. І. Сбієру (Румунія) ОУНБ взяла участь у проекті ЄС «Спільна програма дій Румунія-Україна- Республіка Молдова» на 2007-2013 роки з пріоритету популяризації діяльності «Люди до людей».
Бібліотека щорічно отримуй безкоштовний обов’язковий примірник книг з числа видань, що видаються за сприяння облдержадміністрації, обласної та міської рад (12 тис. прим.), видавництвами Буковини багато видань дарують автори, національно-культурні товариства, громадські організації, установи.
Державні джерела комплектування складають нові надходження книг з Національної парламентської бібліотеки України, Національної бібліотеки ім. І. Вернадського, які доповнюються дарчими надходженнями від Сучавської повітової бібліотеки Румунії, бібліотеки благодійного єврейського товариства «Хесед-Шушана», приватних осіб м. Чернівців та інших міст України, Канади, Англії, Німеччини, США, Австралії.
Інформаційний ресурс обласної наукової бібліотеки складає 588 тис. одиниць документів на традиційних та електронних носіях, 78,1 тис. одиниць періодичних видань.
Нашою гордістю є фонд цінних та рідкісних видань, що складає – 11,4 тис. прим., з яких більше третини – раритетні унікальні видання в кількості – 3,7 тис. одиниць зберігання, дороговартісні ілюстровані альбоми, наукові і художні видання, дві колекції видань англійською мовою «The Millenium Library» – 249 прим., отриманих в дарунок за проектом «Бібліотека тисячоліття від Британської Ради в Україні» та «Encyclopedia Americana» від Посольства США в Україні.
Велику цінність складає література 1863-1869 років видання з Хотинської повітової бібліотеки, колекції книг з приватних бібліотек доктора філологічних наук ЧДУ Івана Співака та професора Миколи Фатова, колекція нот з примітками Михайла Івасюка з бібліотеки родини Івасюків, бібліотеки науковців історика Олександра Масана та професора Петра Рихла, особиста бібліотека (6 тис. прим.) науковця, літературознавця, краєзнавця Олекси Романця та ін.
Інтелектуальне дозвілля користувачам бібліотеки забезпечують 4 читацькі клуби за інтересами: «Літературно-мистецька вітальня», «Крокуємо разом», «Ми – Буковинці», «Альтернатива».
З часу активного впровадження інформаційних технологій в бібліотеці створено 6 інформаційних центрів:
– Інтернет-центр (2001);
– регіональний інформаційний центр та портал «Буковина» (2004);
– Центр європейської інформації «Буковина-Європа» в партнерстві з Товариством «Український Народний Дім в Чернівцях» (2006);
– інформаційно-ресурсний Центр «Вікно в Америку» та англомовний клуб «Universum» (2006);
– «Центр екологічної інформації» (2009);
– регіональний навчальний центр програми «Бібліоміст» (2010).
Щорічно обласна книгозбірня Буковини обслуговує понад 35 тис. користувачів, до послуг яких читальні зали, електронні бази даних, широкий асортимент додаткових платних послуг.
Діяльність структурних підрозділів бібліотеки забезпечують 110 чол., в т. ч. 85 фахівців, серед яких: А. С. Іваницька, М. М. Довгань, І. С. Щербаєва, Р. К. Повержук, Н. М. Філяк, М. М. Ріга, Г. В. Добровольська, Т. В. Микитюк, І. В. Рудько, О. О. Гаврилюк, Л. Ю. Шарабуряк, Т. В. Макарейчук, Т. В. Сендульська, Л. М. Шилюк, В. М. Когут та ін.
Серед колективу бібліотеки – заслужені працівники культури України: А. С. Іваницька, О. В. Баннікова, М. М. Довгань, Л. Ю. Шарабуряк; лауреати обласної літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича: О. О. Гаврилюк, М. М. Довгань, М. М. Ріга, О. Д. Серебріян, Л. М. Шилюк; лауреати обласної премії ім. Олекси Романця за розвиток краєзнавства, збереження культурної спадщини Буковини: Ю. В. Боганюк, Г. В. Добровольська, Р. К. Повержук, І. В. Рудько, О. Д. Серебріян, Н. М. Філяк, І. С. Щербаєва, Л. Ю. Шарабуряк.
У 1998 році рішенням Кабінету Міністрів України від 08.06.98 № 843 Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці присвоєне ім’я Михайла Григоровича Івасюка.
Початок нового століття для книгозбірні Буковини позначений зростанням її позитивного іміджу. Помітну роль в діяльності бібліотеки відіграє друкована рекламна продукція. До інформації мешканців міста та краю про діяльність бібліотеки активно долучаються місцеві мас-медіа, висвітлюючи роботу бібліотеки.
На сайті бібліотеки регулярно вміщується інформація про заходи, акції, події і факти, що відбуваються у обласній науковій бібліотеці, видається «Хроніка культурного-мистецького життя Чернівецької області».
Колектив працівників книгозбірні оптимістично налаштований на посилення співпраці з органами влади, підвищення ролі бібліотеки в житті громади м. Чернівців, впровадження інноваційних форм роботи, розширення можливостей інформаційно-комунікаційних технологій як для виконання внутрішніх функцій, так і для забезпечення вільного доступу до інформаційний ресурсів та задоволення читацьких потреб жителів Буковини в обслуговуванні їх книгою та інформацією.