Відділ документів з економічних, технічних та природничих наук продовжує презентацію інформаційно-освітнього проєкту «Книга – джерело інтелектуальної свободи», в рамках якого пропонуємо ознайомитися з бестселером – бізнес-книгою авторів Абхіджіт Банерджі та Естер Дуфло «Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів», що висвітлює проблему світової бідності.
Минулий рік приніс найвідомішу премію у сфері економіки відразу трьом американським науковцям. Премію Ріксбанку Швеції пам’яті Альфреда Нобеля отримало професорське подружжя Абхіджит Банерджі та Естер Дуфло з Массачусетського Технологічного Інституту, а також гарвардський науковець Майкл Кремер за «експериментальний підхід до боротьби з глобальною бідністю».
Банерджі А. Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів / Абхіджіт Банерджі, Естер Дуфло ; [пер. з англ. В. Плискін]. – Київ : Наш формат, 2018. – 312 с.
«Економіка бідності» – захопливий економічний аналіз психології бідних людей. Автори описують, чому злиденні люди не можуть протистояти різним спокусам, як вони вигадують неймовірні ідеї для бізнесу, але так і не можуть їх ефективно реалізувати. Використовуючи інструменти сучасної поведінкової економіки, автори описують різні моделі впливу на поведінку бідних, що дають їм змогу вибратися із злиднів» Євген Пенцак, PhD, професор фінансів, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи
Книга стала результатом 15-річних досліджень вчених з питань бідності. Головна її мета – вирішити конфлікт між двома теоріями подолання цієї глобальної проблеми. Одна з яких полягає в тому, щоб нічого не робити й дозволити розвиватися ринку в бідних країнах самостійно, а інша повністю їй суперечить. Як переконують автори, щоб подолати світову бідність, варто насамперед зрозуміти обставини, які формують основу вибору людей.
Ця книга про бідних людей. Про дуже бідних. Про тих, хто живе на долар на день не завжди їсть досита і тулиться в халупі… Основні фігуранти «Економіки бідності» живуть у Бангладеш, Кенії, Уганді, Індії, Пакистані, Перу.. Автори досліджують як впливає недоїдання на продуктивність і активність? Як дешевою профілактикою можна заощадити на дорогому лікуванні? Як заробити на харчування, лікування, освіту для дітей? Як викроїти пару десятків доларів і вкласти їх в якийсь дрібний бізнес? Чому бідні не заощаджують на майбутнє, навіть якщо й мають таку змогу? Чому зазнають невдач багато проектів міжнародних організацій, спрямованих на боротьбу з бідністю?
Як звикли долати бідність у світі? Фонди подолання бідності дають гранти, соціальну допомогу, допомагають речами (ліки, одяг, їжа). Основними донорами зазвичай є заможні країни, церква. Естер Дюфло дійшла висновку і довела, що просто так давати гроші бідним країнам неефективно. У бідних країнах слабкі інституції, тому до людей допомога майже не доходить. Разом із колегами вона провела низку польових експериментів, щоб зрозуміти, що діє ефективніше за гроші.
Експеримент 1: Школа
Була піддослідна і контрольна група, учасників обирали випадково. Кремер ставив експеримент у школах Африки, а Дюфло і Банерджі у школах Індії, результати були схожі. Діти в бідних країнах нарікають, що не можуть вчитися, бо вони голодні, а вчителі кажуть, що не можуть навчати дітей, бо в них немає підручників. Різним контрольним групам спробували роздавати їжу або підручники, в інших групах запропонували вчителям займатися більше з дітьми, які не встигають за програмою навчання.
Дослідники побачили, що підручники практично не впливають на результати навчання. Вони мали вплив лише на тих дітей, які і до експерименту мали мотивацію навчатися, на решту – ні. Додаткова їжа також не впливає на результати навчання. А що ж тоді впливає?
Більша залученість і інтерес вчителів до уроків, а також індивідуальні заняття з тими, хто відставав від програми. Експеримент виявив, що вчителі в досліджуваних школах часто не приходили на заняття, не викладали предмет, не цікавилися уроками. Отже, ефект мало втручання не грошове, а інституційне, коли адміністрації шкіл і державних органів провели роботу з учителями і спонукали їх відповідально виконувати свою роботу.
Експеримент 2: Щеплення
Цей експеримент проводили в Індії під час епідемії кору. Дюфло запропонувала довільно розподілити села регіону на три групи. Контрольна група не отримала нічого, там просто закликали людей робити щеплення. У другу групу сіл приїхали медпрацівники на обладнаних авто і робили щеплення всім охочим. У третю групу приїхали медпрацівники на таких самих авто і всім, хто зробив щеплення, дарували мішечок сочевиці. У контрольній групи вакцинувалися 6 %, у другій – 18 %, у третій – 39 %. Зрозуміло, що вартість однієї вакцини була найнижчою в третій групі, адже у вартість входить оплата роботи медперсоналу, доїзд авто тощо. Що більше щеплень в одному місці вони зроблять, то дешевшою буде вакцина.
Експеримент 3: Москітні сітки
Москіти переносять малярію, тому людям потрібні москітні сітки. Провели експеримент – роздавати сітки задарма і продавали їх. Виявилося, що люди не цінували те, що отримували безкоштовно. Коли ставили мінімальну ціну за сітку, люди відповідальніше ставились і використовували її за призначенням.
Ці експерименти показали :
- Роздавання грошей чи товарів у чистому вигляді неефективне, ефективними є інші види втручання.
- Економічна теорія – це не про гроші, а про людей і те, як вони поводяться.
- Правильний точковий вплив на стимули і поведінку людей має більший ефект, ніж великі загальні програми.
Незважаючи на те, що бідні мають такі ж бажання та здібності як будь-хто інший, вони проживають зовсім інше життя. Створення світу без бідності починається перш за все з розуміння труднощів в сфері освіти, охорони здоров’я, підприємництва, економіки, з якими щодня стикаються бідні.
Книжка закликає подумати тричі: відкинути усвідомлення того, що проблема є нездоланною, і почати міркувати про боротьбу з бідністю як із сукупністю конкретних проблем, що їх, правильно визначивши й зрозумівши, можна поступово вирішувати. Не всі питання ідентичні (і насправді не всі проблеми можна розв’язати). Проте це не привід опускати руки – існує чимало проблем, що можна подолати (і нині це роблять).
Державні політики боротьби з бідністю зазнали невдач через неправильне розуміння сутності цього явища. Терпіння, конкретне мислення та бажання усвідомлювати та вчитись на реальних даних – ось що допоможе подолати злидні.
З книгою «Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів» можна ознайомитися у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка.