В усі часи митці звертаються до теми великого почуття. Ніхто і ніколи не ставав виключенням. ХХІ століття – розвиток суспільства, індустріалізація, технічні модернізації, зростання вимог та очікувань в усіх сферах життя людини також не буде таким виключенням.
В кінці 19 – на початку 20 століття, в дуже популярних тоді виставах домашніх театрів, однією з найулюбленіших була п’єса за старокиївською легендою про київських закоханих, яким допомогли зберегти кохання і пошлюбитись свята Ольга та святий Валентин. Вистава існувала в кількох варіаціях, вона була збережена в пам’яті киян із старокиївських родів. Глибоке почуття кохання і в наш час виражаються завдяки музичним інтонаціям, живописним манерам, пластичністю та образністю скульптури, тематичним виражальним різнобарв’ям кінематографу, театральністю композиційної будови сценічних видів мистецтв. Нові теми й образи завжди жадають від “романтиків” нових засобів виражальної мови й принципів їх втілення, адже романтичній музиці властива індивідуалізація мелодики і впровадження мовних інтонацій, розширення тембрової й гармонічної палітри.
Важливішим та обов’язковим є те, що все має йти від серця автора, тоді результатом є нові та оригінальні мистецькі композиції.
14 лютого до Дня закоханих відбувся музично-поетичний вечір «Голосом любові до тебе промовляю». В рамках вечора відбувся показ переддипломної роботи студентки ІV курсу обласного коледжу мистецтв ім.. Сидора Воробкевича Маценко Юлії, в якому звучала лірична поезія українських поетів-класиків, музичні композиції сучасних українських композиторів та поставлені театралізовані уривки із сучасної української драматургії. Також звучали музичні композиції автора-виконавця актора Чернівецького Академічного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської Ігоря Андроника у супроводі гітари, фортепіанна лірична композиція у виконанні Володимира Савчука та прозовий твір молодої авторки Ірини Васкан.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10