В останні роки слово «ідентичність» стрімко увійшло в політичний дискурс, засоби масової інформації та повсякденне життя українців.
«Хто я?» Це питання задавав собі, напевно, кожен. Однак відповіді на нього не знайти в жодній книзі, адже її треба шукати самотужки.
Проте не завжди вдається віднайти себе, адже на формування нашої ідентичності впливає ряд факторів. Так, політичні катаклізми, війни, революції тощо змушували українців й усіх тих, хто проживав на території нашої держави, неодноразово приймати рішення щодо власної національної та державної ідентичності. Кожна нова влада, яка приходила на цю землю, встановлювала нові порядки й правила, що призводило до змін, у тому числі мови, віри і навіть прізвищ.
Події Революції Гідності вкотре засвідчили актуальність питання щодо національної та політичної ідентичності. Як можна поєднати ці, часом абсолютно несумісні, речі? Як громадянська приналежність впливає на нашу національну свідомість? Чи є зворотній вплив? Ці та інші питання обговорювалися в ході дискусії «Етнічність vs громадянська приналежність», яка відбулася, 20 вересня, у приміщенні обласної книгозбірні, модератором якої був кандидат історичних наук Сергій Гакман.
У дискусії взяли участь представники громадського сектору, влади, національно-культурних товариств, регіональних медіа. Учасники дискусії висловили своє бачення ролі національного у сучасних суспільно-політичних процесах в Україні, звернули увагу на важливість успішних соціально-економічних реформ у формуванні почуття патріотизму та єдності.
Дискусія організована в рамках міні-проекту Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» «Освіта заради змін», який реалізовується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини в рамках проекту DVV International та ГО ІДЦ «Інтеграція та розвиток» «Замінимо мури відчиненими вікнами».