Дідух як атрибут автентичної національної культури

Цей нищівний рік, який зламав взагалі всі устої життя повномасштабною війною, як ніколи, підкреслив для багатьох в Україні цінність власної культури і її значимість.

Напередодні різдвяних свят у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук під керівництвом краєзнавиці Галини Українець  відбувся майстер-клас з виготовлення  Дідуха – символу Різдва в культурі українського народу.

Звичай ставити на Різдво на покутті останній сніп, або обжинковий сніп – світоглядне уявлення наших предків-землеробів, які вважали, що у рослинах, які культивували самі, живе дух рослинності. Через те був такий жниварський звичай, коли закінчували жати жнива, то на полі залишали декілька колосків, або сніп, який заламували. Він називався «спасова борода», інколи він теж називався «дідо».

Цей сніп, який зберігався взимку, – символ безконечності життя, родючості, бо, вмираючи, падаючи в землю, зерно народжується, проростає новою рослиною. Абсолютно логічно, що йому відводилося місце в найпочеснішому кутку хати, а саме на покутті, там, де з прийняттям християнства з’явилися ікони.  Існують різні варіації Дідуха, адже наш народ естет і через це часто Дідух робили не з одного жита, а, наприклад, з усіх злаків, які господар планував вирощувати. Це були і овес, і ячмінь, пшениця.

Традиція робити Дідух самому, брати участь в майстер-класах, придбати Дідуха для власної оселі, зараз це можна сказати мейнстрім у цьогорічній святковій культурі. У заході взяли участь: старше покоління вимушено переміщених осіб, які проживають в Чернівцях, волонтери, молоде покоління буковинців – учні Чернівецької студії дизайну «Шедеврика» ЦДЮТ  (керівниця гуртка Л. А. Влад-Зайцева).

  • DSC_0001
  • DSC_0003
  • DSC_0007
  • DSC_0014
  • DSC_0019
  • DSC_0028
  • DSC_0029
  • DSC_0037
  • DSC_0041
  • DSC_0053
  • DSC_0061
  • DSC_0065
DSC_00011 DSC_00032 DSC_00073 DSC_00144 DSC_00195 DSC_00286 DSC_00297 DSC_00378 DSC_00419 DSC_005310 DSC_006111 DSC_006512
javascript carousel by WOWSlider.com v6.1

Фото – Галини Добровольської


Мобільне меню