Огляд квартальника «Буковина» за 1981 рік
Перше число часопису «Буковина» за 1981 рік мало святково-великодній характер. Однак в ньому, крім великої статті архієпископа Миколая «Хрещення України-Русі», добірки сучасної української поезії в Україні та в Румунії друкувалися і політичні статті: М. Стиранки «Криза совєтської системи» та «Кризова ситуація в Румунії наростає».
Часопис відзначив 25-річчя виходу книга «Буковина, її минуле і сучасне» (1956) передруком Етнографічної карти Буковини А. Жуковського, яка на той час стала вже бібліографічним раритетом.
Цікава добірка історичних фотографій з Буковини містить фотографію руїн Цецинської фортеці, вже пів століття недоступної для огляду звичайними людьми.
В англомовній статті Канадського сенатора-українця Павла Юзика «New Ukrainian settlement flourishes in Florida» висвітлено внесок буковинців Лариси Мурович, Олеся Соколишина, Володимира Рибака, Миколи Поповича та інших в заснування та розбудову цього центру.
Невідому для українського читача інформацію містить англомовна стаття «Ivasiuk’s Father Beaten» в другому номері «Буковини» за 1981 рік, яка розповідає про побиття Михайла Григоровича Івасюка «невідомими особами» в часі його відвідин синової могили на Личаківському цвинтарі у Львові.
Велику історичну цінність має також і повний текст промови Уласа Самчука «Акт 4-го Універсалу», виголошену ним 25 січня 1981 року на святі Державності в великій залі Меси Гол в Торонто.
Але справжнім скарбом для дослідників історії української медицини на Буковині є статті Теофіля Бриндзана, останнього передвоєнного голови Українського Народного Дому в Чернівцях, «Українські лікарі на Буковині». Цією статтею Т. Бриндзан хотів «спасти від забуття імена лікарів-українців на Буковині, з якими тісно в’яжеться не тільки історія лікарського руху, а й загального культурного українського життя на цьому клаптикові нашої землі». І за це велика йому подяка від нас!
Актуальним проблемам тогочасного життя в Україні присвячені статті «У поневоленій Україні», «Чому українців в Україні меншає, а москалів зростає?».
Дуже інформативною є рубрика «Відійшли у вічність», в якій вміщено некрологи двох православних архієпископів буковинців – Миколая (Торонта і Східної Канади) та Ореста (Мюнхена та Західної Європи), Розалії Калинчук (матері Ксенії Колотило), Юлії Бриндзан, з дому Задорожної, (дружини Олександра Бриндзана), Орисі Руснак-Судак (сестри Мирослава, Карпа і Богдана Роговських), Стефанії Жуковської з дому Циганюк.
Третій номер «Буковини» за 1981 рік розпочинається двома рішуче написаними статтями. Дністровий Щупак (О. Ковальський) в своєму фейлетоні «Крізь партійні окуляри» засуджує міжпартійну гризню українських діячів та закликає їх пам’ятати про давній латинський клич: «Спасіння батьківщини є найвищий закон!».
Іван Новосівський в своїй статті «Нові румунські перекручення щодо історії етнографічно-українських областей Буковини» поборює претензії румунських політиків на українські землі Північної Буковини та Північної і Південної Бесарабії, стверджуючи, що ми живемо в добі самовизначення народів, коли так зване історичне право має хіба що музейну цінність.
Номер містить багату добірку статей на теми мистецтва, краєзнавства, здорового способу життя, посмертні згадки про Івана Жуковського, Василя Руснака, Ольги Єнджеєвської, Володимира Сідака.
Найбільш вражаючою публікацією четвертого номера «Буковини» за 1981 рік є стаття Віталія Дехтера «Ярій, душе, ярій, а не ридай!» про переслідування радянськими спецслужбами родини Володимира Івасюка навіть через рік після його загибелі. Ця стаття назавжди залишиться важливим документом тієї страшної епохи, в якій нам довелося жити.
Важливу документальну вартість має спогад Корнія Савицького «До історії українського театру на Буковині, ілюстрований документальними фотографіями 1920-1930-х років.
Так само важливою для історика українського спортивного руху на Буковині є публікація листа Петра Григоровича до Олександра Ковальського в страві видання книги про український спортовий клуб «Довбуш», ілюстрований довоєнного фотографіями УСК «Довбуш». Цікавою є й стаття Олекси Гай-Головка про незаслужено забуту поетесу з Буковини Ларису Мурович.
Різні аспекти контактів Буковини з сусідніми державами висвітлено в статті Романа Рахманного «Румунія і Україна 1941-1981».
У рубриці «Відійшли у вічність» вміщено посмертні згадки про народжених на Буковині Юрія Фотія, Глікерії Масікевич (народженої Бриндзан), некролог Василя Руснака.