У 2026 році виповнюється 510 років із дня народження Дмитра (Байди) Вишневецького (близько 1516, за іншими даними – 1517–1563), політичного та військового діяча, одного із організаторів запорозького козацтва, засновника першої Запорозької Січі (Хортицької).
Народився у 1516 році у родинному маєтку Вишнівці, що на Волині.
Дмитро Іванович Вишневецький, відомий у народних думах як Байда, є однією з найяскравіших та водночас найбільш трагічних постатей в історії України XVI століття. Він був не просто князем чи військовим – він став архітектором українського козацтва як організованої сили.
Князь Дмитро Вишневецький походив з роду князів Гедиміновичів, який на початку 1550-х років заснував замок-фортецю на острові Мала Хортиця, згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок Запорозької Січі. Саме тому його вважають першим козацьким гетьманом. Головний подвиг Вишневецького – це перетворення розрізнених груп козаків на справжнє військо.
Перша Запорозька Січ – дерев’яно-земляна твердиня, яка стала прообразом усіх наступних Січей. Вона була щитом проти набігів на українські землі.
Байда першим зрозумів, що козацтво – це не просто промисел, а потужний геополітичний чинник, з яким мали рахуватися і польські королі, і московські царі, і турецькі султани.
Постать Вишневецького оповита легендами. У народній пам’яті він залишився «Байдою» – безтурботним лицарем, який зневажав смерть. Його смерть у Константинополі (близько 1563 р.) стала легендарною. За переказами, турецький султан наказав підвісити його за ребро на гак. Кажуть, що навіть у такі хвилини Байда глузував із ворогів і славив християнську віру, поки його не застрелили з луків.
Цей образ «козака-невмираки» на століття став ідеологічним паливом для українського визвольного руху.
Сьогодні, коли українські воїни знову тримають оборону на берегах Дніпра, постать Вишневецького резонує з особливою силою. Він показав, що один лідер із баченням може змінити хід історії. Січ, заснована Байдою, стала зародком майбутньої Козацької держави. Його життя – це нагадування про те, що свобода варта будь-якої ціни.
«Ой п’є Байда та не день, не два, та не одну нічку, та не годиночку…» – співається в народній думі. Але за цим образом гуляки ховався залізний характер воїна, який першим збудував кордон нашої свободи.
Залишив по собі ідею вільного козацького війська, яка живе в серці кожного українця й донині.
Слава українському козацтву! Слава Україні!
