Веб-сайт Чернівецької обласної бібліотеки. Каталоги. Видання. Електронні книги. Аудіоподкасти. Віртуальні виставки. Новини. Заходи. Послуги. Віртуальна довідка.

«Адальберт Гржімалі: дослідник музики Буковини» (до 180-річчя від дня народження українського та чеського композитора, скрипаля, педагога)

виставка30 липня виповнюється 180 років від дня народження Адальберта
(Войтеха) Гржімалі (30.07.1842–15.06.1908) – композитора, скрипаля, диригента, громадського діяча та педагога. З нагоди ювілею  відділ мистецтв запрошує до ознайомлення із краєзнавчим календарем з книжковою викладкою «Адальберт Гржімалі: дослідник музики Буковини», де представлено  матеріали про життя і творчість композитора, періодичні та довідково-енциклопедичні видання.

Народився Адальберт (Войтех) Гржімалі  у місті Пльзень, Королівства Богемія, у родині  відомого чеського органіста Войтеха Гржімалі (батька), усі діти якого: Марія, Ян, Яромир та Богуслав Гржімалі були відомими музикантами. В 1861 році закінчив  Празьку консерваторію за класом скрипки Моріца Мільднера.

Після закінчення навчання був концертмейстером оркестру в  Роттердамському оперному театрі. Через рік переїхав у Гетеборг, де поряд з роботою в оркестрі місцевої опери, служив органістом, та тісно співпрацював з Бедржихом Сметаною, зокрема щодо організації публічних концертів.

У 1868 році  Гржімалі повернувся до Чехії. Мешкаючи у Празі, був концертмейстером та керівником оркестру місцевого театру. Через розбіжності з його керівництвом, перейшов до Німецького театру у Празі, де був другим диригентом. Водночас, став президентом Празької Філармонії, у якій разом з Яном, Богуславом та Яромиром заснували «Струнний квартет братів Гржімалів».

У 1875 році, на запрошення «Спілки сприяння музичному мистецтву на Буковині», музичний діяч переїжджає в Чернівці, де очолює вказане товариство, яке було фактично місцевою філармонією. Практично відразу Гржімалі активно долучився до організації будівництва сучасного спеціалізованого концертного залу. З нагоди початку робіт чеський композитор разом з поетом Ернстом Рудольфом Нойбауером написали спільний твір «Хвала музиці». У грудні 1877 року  здали в експлуатацію будинок «Музичного товариства», який став центром мистецького життя Герцогства Буковина.

Прикметно, що того ж року Чернівецький театр вперше поставив оперу Адальберта Гржімалі – «Зачарований принц».

На його запрошення у 1879 році до Чернівців вперше завітав видатний  піаніст, композитор і  диригент Антон Рубінштейн, що стало справжньою подією в культурному житті краю.

Перебуваючи в Чернівцях, Гржімалі, поряд з тим, що сам був віртуозним виконавцем-інструменталістом, диригентом хору і оркестру, а також успішним керівником «Музичного товариства», активно займався педагогічною діяльністю. Зокрема, вів у музичній школі класи скрипки, фортепіано, співу і гармонії. Останні роки свого життя успішно викладав музику в Чернівецькому університеті.  Гржімалі, як педагог, підготував цілу плеяду співаків, скрипалів, піаністів.

Діяльність митця залишила глибокий слід у музичному житті не лише Чернівців, а й усього краю. Місцеві українці з повагою і любов`ю ставились до свого брата-слов`янина, котрий завжди відповідав їм взаємністю. Не маючи змоги ввести до репертуару українські пісні, Гржімалі всіляко популяризував українську культуру, не раз брав участь у концертах національних товариств.

Протягом 1897 року відбувались заходи з нагоди 20-річчя діяльності «Будинку Музичного товариства». Зокрема, у січні того ж року (через рік після прем’єри у Пльзень), Чернівецький міський театр поставив оперу  Гржімалі – «Швандя дудак». Вистава отримала схвальні відгуки публіки та критиків.

Того ж року, під час ювілейного концерту, підготовка до якого здійснювалась під керівництвом  митця, було виконано Дев’яту симфонію Бетховена та ряд інших творів. У рецензіях на концерт відзначалося, що виконання цієї симфонії колективом місцевого «Музичного товариства» було великим ризиком. І те, що виступ пройшов з таким успіхом є безперечним доказом високого мистецького рівня, досягнутого під орудою Адальберта Гржімалі.

У чернівецький період з-під пера композитора, крім опери «Швандя дудак», вийшли чотири кантати, «концерт для скрипки з оркестром» та інші твори.

Зарекомендував себе Гржімалі і як музичний критик, систематично друкуючись у місцевих та імперських періодичних виданнях. Крім того, він є автором книги «Тридцять років музики на Буковині 1874–1904». Запрошуємо до ознайомлення з викладкою всіх бажаючих.


Мобільне меню