З нагоди 145-річного ювілею та на вшанування пам’яті про відому українську поетесу, педагогиню та культурно-освітню діячку, людину, яка створила не лише вірші, а й гімн вчителів, абетку і сучасну форму шкільних оцінок та уроків.
Плине життя і плине
мов по воді.
Відпливли вже від мене
дні молоді.
Коли я в ніч темнісеньку
у сяйві мрій
Співала першу пісеньку
Землі своїй.
Марійка Підгірянка присвятила дітям усе життя: і своїм чотирьом, і тисячам своїх школяриків. 40 років пропрацювала вчителем у школах Галичини, Прикарпаття і Закарпаття, зокрема й на шкільних курсах для українських біженців шкільного віку. Під час Першої світової війни Марійка Підгірянка потрапила у спеціальні табори для переселенців в Австрії. Про всі жахіття перебування там пізніше написала в поемі «Мати-страдниця». Вчителька за покликанням, вона заради учнів і захопилася віршуванням ще дужче, щоб у віршованій формі діти могли краще запам’ятовувати букви та засвоювати арифметичні дії. Новаторка освіти, авторка шкільних підручників, віршованих збірок. Разом із чоловіком видала Буквар для українських шкіл. Ім’я Марійки Підгірянки носить премія в галузі літератури і мистецтва, заснована у 1991 році Івано-Франківським обласним об’єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, а також театри, вулиці та сквери. 7 травня 1991 року Марію Підгірянку занесено до Книги Пам’яті, заснованої Товариством «Просвіта» в Ужгороді.
