Зінаїда тулуб: шлях крізь пекло

(до130-річчя від дня народження)

Зінаїда Тулуб  (1890-1964) – письменниця, внесок якої в розвиток сучасної української літератури досить вагомий, народилася 28 листопада 1890 р. в Києві у надзвичайно інтелігентній та освіченій родині, яка мала козацьке коріння.

Літературний дебют молодої авторки відбувся 18.04.1910  на сторінках газети «Киевские вести» опублікуванням «Песни Наяды». В 1916 р. вийшла повість «На перепутье» – пацифістський, з автобіографічними елементами твір був полемічно спрямований проти шовіністичної літератури. З 1926 р. вона на літературній роботі, де займалася популяризацією творів  українських письменників. В її перекладі російською мовою книги Ю.Яновського, Ю.Кузьмича, Г.Косинки, М.Вовчок, В.Стефаника, М.Коцюбинського та інші.

Зінаїда Тулуб  безпідставно репресована, вирвана жорстоко й підступно з творчого життя майже на двадцять років (1937 – 1956) зі сфабрикованим звинуваченням. Та письменниця, незважаючи на гіркоту долі, намагалася працювати і створила талановиту галерею  реальних і вигаданих  літературних героїв.

Творча уява З.Тулуб, збагачена величезною кількістю історичних свідчень, переказів, народних пісень, стала поштовхом до написання  двотомного історичного роману «Людолови» (1934-1937, у переробленому вигляді перевиданий 1958).  Вона  відобразила панорамну хроніку життя України  1615-1622 рр. Це був перший роман в українській  радянській історичній прозі. Образ гетьмана Конашевича-Сагайдачного як видатного військового та історичного діяча України відтворено автором досить переконливо. Зінаїда Тулуб обстоювала ідеал вільної людини, оспівувала мужність і лицарство борців за свободу, схилялася перед красою материнства. Книга здобула широке читацьке визнання і є одним із високих надбань української історичної романістики.

Роман «В степу безкраїм за Уралом» (1964) – одне з найвидатніших явищ художньої Шевченкіани. В основу твору покладено перший період Шевченківського заслання.  Драматичний життєпис геніального поета охопив неповних три роки (1847 – 1850).   Письменниця розкрила психологію творчості митця і відобразила ідейно-емоційний ефект зображення душевних настроїв та переживань поета і художника.

Протягом останніх восьми років, проведених у Києві до дня смерті – 26 вересня 1964 р., Зінаїда Тулуб внесла деякі зміни й доповнення до «Людоловів», зробила новий російськомовний варіант цього роману під назвою «Сагайдачний», написала оповідання для дітей  і мемуари  «Моє життя».

Книги української письменниці Зінаїди Тулуб, що є у фондах бібліотеки, й зараз знаходять свого читача.

 


1  2  3  4
 



Comments are closed.