Пам’ять про незабутнє (до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни)


Без названия (2)“Що зроблено, того не повернути, але можна запобігти, щоб це не сталося знову”.

                                      Анна Франк

Щороку 22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Саме в цей день 22 червня 1941 року війська нацистської Німеччини без оголошення війни перейшли кордон Радянського Союзу. Так розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни. ЇЇ бої стали наймасштабнішими у воєнній історії ХХ століття. Війна з Німеччиною забрала десятки мільйонів людських життів. Жертвами фашистських  загарбників ставали не тільки військовики, а й мирне населення: жінки, діти, хворі та люди літнього віку. Під час війни загинув кожний п’ятий українець. День пам’яті засновано указом Президента України в 2000 році. Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

Про жахіття війни написано чимало художніх творів письменниками усього світу. Пропонуємо вашій увазі деякі з них:

Ukrayina_v_ogniДовженко О. П.  Україна в огні  : кіноповість / О. П. Довженко. – Київ : Україна, 2004. – 144 с. : іл.

Книга відображає події Другої світової війни, долі простих селян. Письменник показує всю глибину народного горя в окупації. Це трагічний портрет нашого смертельно зраненого і все ж безсмертного народу. Свою кіноповість про невимовні страждання україн­ців від фашистів у роки другої світової війни та сумні “здобутки” довоєнного більшовицького панування письменник почав писати на початку війни. Швидко написав, зняв фільм, сподіваючись визнання та вдячності. Але сталося навпаки: і кінофільм, і повість були осуджені і заборонені. Фільм взагалі не вийшов на екрани, а повість уперше опублікували вже після смерті письменника.

Без названия (1)Довженко О. П. Сторінки щоденника (1941-1956)  / О. П. Довженко. – Київ : Вид-во гуманіт. л-ри, 2004. – 384 с.

Один з кращих творів мемуарної літератури, вражаючий документ, в якому правдиво зафіксовано пережите автором упродовж 1941—1956 років. Найпотаємніші думки, прагнення, переживання за долю свого народу, віра в його національне відродження, трагедія митця, відірваного від рідної землі, постають зі сторінок проникливої сповіді. Слова Олександра Довженка тривожать душі сучасників, закликають ніколи не повторювати помилок історії.

Більше інформації на блозі “Книжковий простір”


Comments are closed.