«Художнє око театру» – до 115-річчя українського театрального художника Федора Нірода

image001Продовжуючи новий мистецький проєкт «Цей день в мистецтві», в літературно-мистецькому салоні обласної наукової універсальної бібліотеки ім. Михайла Івасюка – нова презентація.

Федір Федорович Нірод (31.03 (за ін. даними 13.04).1907 – 06.09.1996, м. Київ) – український театральний художник шведського походження. Головний художник Київського театру опери і балету.

Народний художник СРСР (з 1965 року).

В 1926–1930 роках навчався в Київському художньому інституті. З 1961 по 1989 рік – головний художник Київського театру опери і балету

Федір Нірод – аристократ по крові і духу, коріння чийого благородного генеалогічного древа сягає глибини століть, а гілки сплітають славні шведські й українські коренi, зі своїм тонким відчуттям художника зумів відшукати таку грань, якої не було в жодній із незліченних постановок шекспірівської трагедії. «Це принципове рішення прийшло до мене завдяки тому, що я хоч лише й одну мить, але побував у Вероні, у дворі Капулетті, під балконом Джульєтти». Сталося це задовго та безвідносно до постановки, але незгасні враження допомогли створити той шедевр сценографії, яким глядачі насолоджуються й понині. Пам’ятаючи похмурий двір середньовічного замка, схожий на колодязь, і відчувши всю жорстокість епохи феодалізму, Федір Федорович у процесі роботи над ескізами й макетами рішуче відмовився від пишноти, властивої розквіту італійського Ренесансу, справедливо помітивши у трагедії Шекспіра лише його перші паростки, пущені юними закоханими, які кинули виклик жорстоким законам середньовіччя. Декорації Нірода як ніщо інше засвідчують факт, що, дійсно, «печальніших історій не знайдете».

Для Ф. Нірода характерне тяжіння до героїко-драматичних тем і об’ємно-мальовниче рішення сценічного простору.

Найпопулярніші вистави: «Уріель Акоста» К. Гуцкова (1938, Український драматичний театр ім. М. Заньковецької, Запоріжжя); «Свіччине весілля» І. Кочерги (1959, Український драматичний театр ім. І. Франка, Київ).

Найбільш відомі роботи до опер та балетів: «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1945), «Арсенал» Г. Майбороди (1960), «Абесалом і Етері» З. Паліашвілі (1972), «Спартак» А. Хачатуряна (1964) в Українському театрі опери та балету ім. Шевченка (Київ); «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва в Українському театрі опери та балету ім. Т. Шевченка (Київ).

Цей проєкт – втілення ідеї, що робить повсякдення цікавішим. Прагнемо через доробок відомих митців збагачувати та розширювати наші знання в галузі мистецтва.

  • image006
  • image008
  • image003
  • image005
image0061 image0082 image0033 image0054
responsive carousel by WOWSlider.com v6.1


Comments are closed.