«Духовність мелосу композитора»

95426633_261777945024781_6002643737384058880_n5  травня  2020 року – 184 роки від дня народження українського письменника, композитора, музично-культурного діяча, педагога, редактора, художника – Сидора Івановича Воробкевича (псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С.Волох).

Серед західноукраїнських композиторів С. Воробкевичу належить почесне місце як невтомному й активному просвітителю та плідному композитору Буковини, особливо в галузі інструментальної музики.  В музичному доробку є також пісні та хори на слова  Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, В. Александрі, М. Емінеску та на власні тексти.

За своїм обдаруванням Воробкевич – яскраво виражений лірик-мініатюрист. Як і в його поезії, так і музиці найціннішими є мініатюри ліричного характеру, в яких виявилась творча винахідливість та мистецька зрілість композитора. До них належать такі твори: “Над Прутом у лузі”, “Заграй ми, цигане старий”, “Сині очі”, “Чабан вівці ганяє”.

У своїй творчій діяльності він свідомо ставив перед собою завдання будити громадську думку соціально та національно пригнобленого українського народу. Він пристрасно закликав боротися проти відсталості й темряви, що сторіччями сковували народ, проти насильства й експлуатації, постійно відстоював права рідної мови, пісні та самобутньої музичної культури. За словами Івана Франка, С. Воробкевич був одним з “перших жайворонків нової весни нашого народного відродження”.

У 1993 році засновано Літературно-мистецьку премію імені Сидора Воробкевича. В номінаціях «Література», «Музичне мистецтво», «Театральне мистецтво», «Науково-дослідницька діяльність”, «Образотворче мистецтво», «Педагогічна діяльність” щороку відзначають кращих представників освіти, культури, мистецтва краю.


Comments are closed.