Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка

Відділ документів з економічних, технічних та природничих наук презентує книжково-ілюстративну викладку-пропозицію «Сімейне фермерське господарство як сучасний тренд розвитку сільської економіки: ідеї, виклики, досвід».

2019–2028 роки – десятиліття ООН щодо сімейних фермерських господарств

Українське фермерство, а особливо сімейне фермерство – це навіть не професія, а швидше, спосіб життя особливих людей, які не мислять себе без свого «сільського родового коріння», без вболівання за розвиток і добробут села, кожного його мешканця. В усьому світі особливий акцент робиться на створення сімейного (малого/особистого) фермерського/селянського господарства на основі ефективного і стабільного виробництва, яке сприяє збереженню навколишнього середовища.

Сьогоднішній вітер змін приносить як щасливі повороти долі, так деколи спричиняє ланцюжок подій із непередбачуваними наслідками. Тому надзвичайно важливо – знайти звідки він може повіяти та вчасно вхопитись за рятувальний круг. Короновірусний фактор, торговельні війни, рекордний обвал цін на нафту та розвиток подій на Близькому Сході неабияк вплинули не тільки на світовий, але й на аграрний сектор України, «накривши» і українських фермерських виробників. Читати далі → Post ID 13238

Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» ухвалено рішення на державному рівні відзначити 200 років із дня народження Антонія Петрушевича.

1821 року на Львівщині народився священник УГКЦ,  історик, філолог, археолог Антоній Петрушевич, який досліджував історію церкви в Галичині та Буковині.

З його ім’ям пов’язане становлення української археографії в Галичині. Залишив понад 200 статей з історії церкви, етнографії та мовознавства. Автор етимологічного словника слов’янських мов, який зберігся в рукописі.

«На нашій святій Русі зберігається ще чимало дорогоцінних письмових пам’яток. Я отримав з Буковини листи, в яких повідомляють мене про пергаментні євангелії, написані старослов’янською мовою, що зберігаються у монастирі Путна, – писав Антоній Петрушевич в редакцію львівської газети «Слово» у 1861 році. –  Одне євангеліє написано рукою господаря Стефана у кінці XV ст. Священик Соневицький пише мені з Кімполюнга, що в монастирі Ватра-Молдавиця зберігається більше, ніж 150 старовинних рукописів і грамот, що написані руською (тобто українською) мовою!». Отець Антоній (греко-католицький священик) не мав права на наукові пошуки в православних монастирях Буковини й Молдавії. Він добився на це дозволу православного митрополита в Чернівцях. Також вивчав архіви.

Результати історико-краєзнавчих пошуків публікував у «Літературному Збірнику», «Буковинській Зорі», «Галицькому історичному збірнику».

Для тогочасної археології постать о. Антонія Петрушевича має неабияке значення. Перш за все, він належав до когорти перших представників української археології. Можливо, його роботи мали аматорський характер, гіпотези суперечили іншим дослідникам, але з певністю можна стверджувати, що це був час, коли професійних археологів просто не було і кожен з дослідників давнього минулого прокладав свою стежину у науку шляхом власних спроб і помилок.

17 січня 1921 року у столиці Австрії засновано Український Вільний Університет (нім. Ukrainische Freie Universität). Нині – це єдиний університет поза межами України з українською мовою викладання, з правом присвоєння вчених ступенів магістра та доктора наук.

Згідно з Постановою Верховної Ради України в 2021 році на державному рівні відзначається 100 років із дня заснування Українського Вільного Університету.

Читати далі → Post ID 13231

15 січня виповнюється 150 років від дня народження Агатангела Кримського, вченого, академіка, сходознавця, філолога, письменника, історика, перекладача, репресованого. З метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» запропоновано відзначити цю дату на державному рівні.

Агатангел Кримський відомий як один із найвизначніших світових дослідників сходу. Автор численних наукових праць з історії культури арабських країн, ґрунтовно вивчав історію ісламу, письменство, літературу та театри Сходу.

Незважаючи на те, що Агатангел Кримський не мав і краплини української крові (про себе А. Кримський писав: «мій батько з білоруського міщанського роду, мати – польська литовка, – я, значця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки що вродився та виріс на Вкраїні»), відомий поліглот і сходознавець усе ж почувався українцем. Мовою не лише свого спілкування, а і наукової та творчої праці свідомо обрав українську мову. У часи Російської імперії це було неприйнятно. Читати далі → Post ID 13215

Богдан Хмельницький (6 січня 1596 – 6 серпня 1657) – український державний і політичний діяч. Гетьман Війська Запорозького, талановитий воєначальник і полководець, який отримав ряд великих перемог, що увійшли в історію. Підняв українські землі на визвольну війну проти Речі Посполитої у 1648–1657 роках. Заявив, що його мета – звільнення всього українського народу від польської неволі та об’єднання українських земель у незалежну державу. Засновник козацької держави на теренах Центральної України – Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Через ненадійність кримських союзників та важку війну з Річчю Посполитою, у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством, який гарантував Україні, в першу чергу, військову допомогу з боку Росії. Укладаючи договір, гетьман не передбачив стратегічної поразки від «обіймів» Москви, яка, почала вважати українські землі «своїми», насаджуючи своїх воєвод і свої порядки, призначаючи своїх гетьманів. Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.

Богдан Хмельницький – реформатор і фундатор української державності. Саме він вперше надає терміну «Україна» політичного звучання. Саме за його гетьманства Україна розпочала відлік як держава.

До 425-річчя від дня народження Богдана Хмельницького, українського військового, політичного та державного діяча, творця Української козацької держави, очільника Гетьманщини, в читальному залі можна ознайомитись із літературою з фондів бібліотеки про життя та діяльність Богдана Хмельницького, написаною авторами різних епох  і з різним баченням ролі Хмельницького в історії України, що дасть змогу користувачам бібліотеки розширити свої знання про славетного українського гетьмана.

Читати далі → Post ID 13211

До 200-річчя з дня народження Платона Федоровича Симиренка – видатного українського бізнесмена ХІХ століття відділ документів з економічних, технічних та природничих наук презентує ретро-огляд історії його успіху «Платон Симиренко – новатор українського підприємництва і меценатства».

Платон Симиренко підприємець нової генерації, що «сам себе зробив», змінюючи світ довкола себе. Він створив не лише промислові підприємства чи потужну виробничо-торговельну імперію, а й заклав фундамент традиційного меценатства та доброчинності.

Особиста історія успіху і поразки Платона Симиренка показує масштабні процеси зсередини, допомагає зрозуміти реальну постать, що мала віру, натхнення, спадок. Врешті, успіх всієї династії Симиренків став успіхом і надбанням України в історичній ретроспективі. Саме тому його ім’я сьогодні – це повернення після незаслуженого забуття в радянську добу.

В презентації використані інформаційні джерела з фондів ЧОУНБ ім. М. Івасюка та посилання на електронні документи.

Згідно Постанови «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» Верховна Рада України постановила урочисто відзначити на державному рівні  175 років з часу утворення Кирило-Мефодіївського товариства (грудень 1845).

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) – українська таємна політична організація, яка існувала в Києві протягом грудня 1845 –  березня 1847 рр. Наприкінці 1845 р. київські студенти, як і молоді люди в інших куточках Європи, шукали можливості звільнення народу від національного гноблення, вважаючи, що тільки це дасть можливість забезпечити права на гідне життя.

Читати далі → Post ID 13198

Згідно з Постановою Верховної Ради України в 2020 році на державному рівні відзначається 1075 річниця з початку правління княгині Київської Русі – Ольги. Період її правління (945–964 рр.) пов’язаний з новим етапом розвитку давньоруської державності.

Походження княгині Ольги залишається загадкою, як і хронологія її життя, де безперечною датою можна вважати лише дату смерті, зафіксовану церковним літописцем. Існує кілька версій її походження, проте, жодна з них не має наукового підтвердження.

Історичні відомості про княгиню сповнені протиріч, але можуть бути свідченням того, наскільки сильними та шанованими на Русі були жінки, якою силою розуму володіли, як могли конкурувати з сильними чоловіками і навіть їх перемагати.

Читати далі → Post ID 13183