• Category Archives Анонси
  • «Фестиваль європейських держав» (до Днів Європи)

    photoДень Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

    Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.

    Читати далі  Post ID 11908



  • «Авторське право: цивільно-правові способи захисту» (до Всесвітнього дня книги й авторського права)

    93903958_1311394822383759_1787521141842116608_nCердечно вітаємо письменників, видавців, бібліотекарів книгорозповсюджувачів, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги та авторського права!

    Те, що книга – джерело знань, сьогодні знають навіть наймолодші читачі.

    23 квітня – доленосна для світової літератури дата. У цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник, а також померли такі літературні велетні, як Мігель де Сервантес Сааведра, Вільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Тому природно, що саме цей день, за пропозицією Міжнародної асоціації книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО Всесвітнім днем книги.

    Читати далі  Post ID 11820



  • Великдень

    Щедрот своїх не зменшуй ти! Дай всьому, Дажбоже, пуття, й дари водою освяти: цей символ вічного життя – яєчко писане, райце, і коровай наш, он який, округлий, мов твоє лице, й такий, такий же золотий!

    93773936_766643993866746_6273336692619345920_nОксана Ятуринська. Великдень

    Великдень – це найбільше свято наших предків. Людина як частинка природи розуміла органічний зв’язок явищ і подій у світі. Наші предки розуміли, що природа щорічно розвивається за циклами весна-літо-осінь- зима. І так рік від року. Після холодної зими, коли зовнішньо життя в природі зупиняється, настає весна, сонце все сильніше пригріває землю, тане сніг, починає зеленіти трава, з’являються квіти, пробуджується як рослинний. так і тваринний світ. Тому початок весни в часі рівнодення, коли ніч і день зрівнюються, мешканці терену України святкували, назвавши це рубіжне свято Великим Днем — Великоднем.

    Читати далі  Post ID 11810



  • Буковинське писанкарство

    dp2019_09-330x350

    Я – писанка, писана житнім вогнем.
    Процідженим через вузесеньку кирстку.
    Мене ще леліятимуть у любистку,
    Абись-те любили, любили мене.
    Мирослав Лазарук

    Традиція розписувати яйця започаткована в далекому минулому. Розмальовані яйця були символом весняного відродження. Ними заворожували врожай, приплід худоби, здоров’я людини, шанували покійників, вітали життєдайне весняне сонце.

    У давнину писанки писали на гусячих, качачих, журавлиних і курячих яйцях. Оскільки птах є вісником весни, вісником життєдайного сонця, то через яйця він ніс людям радість пробудження природи, радість життя. Яйце уже в давні часи стало символом Сонця-Весни. Яйце було амулетом, через який людина прагнула привернути до себе добрі сили і відвернути злі.

    Читати далі  Post ID 11736



  • Віртуальне знайомство-презентація книжки «Микола Івасюк –мистецтва невмирущий птах»

    93129116_735289683673919_9020878111398428672_n14 (за іншими джерелами 16) квітня виповнюється 155 років від дня народження відомого художника Миколи Івановича Івасюка.

    Микола Івасюк належав до тієї когорти художників, які своєю діяльністю творили нове молоде українське національне мистецтво, а подеколи,  за сприятливих обставин, ставали  його духовними наставниками. У часи, коли він жив, не було  української держави, не існувало ніякого вищого мистецького закладу, а суспільство ще не було готове до сприйняття українських творів мистецтва. Але як особистість, як громадянин, як художник  добре розумів, яку важливу роль має культура. І був одним з тих перших діячів, які почали працювати на рідну культуру, зокрема як художник історичного жанру.

    Читати далі  Post ID 11715



  • Історичний віртуальний екскурс «Справжній український філософ»

    92230070_211802780126814_1193717874238160896_n12 квітня виповнюється 90 років від дня народження філософа, академіка Національної академії наук України, директора Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України Мирослава Поповича.

    Не кожен український інтелігент здатен перерахувати всі  його посади, звання та нагороди або повідомити, що академік володіє п’ятьма європейськими мовами. Проте кожен знає про його існування – адже не  лише наукова, а й публічна діяльність філософа давно надали йому неофіційного статусу одного з моральних авторитетів нації.

    Мирослав Попович – відомий вчений в галузі філософії та духовної культури, теорії пізнання, логіки та методології науки, автор понад 300 наукових праць, в тому числі 17 індивідуальних монографій, великі розділи в 15 колективних монографіях, автор посібників та підручників для студентів і аспірантів вузів. У своїх працях здійснив розробку концептуальних та формальних засобів аналізу наукових теорій, мови науки, розвитку сучасної логіки та природознавства з урахуванням культурно-історичного контексту наукових досліджень. Виходячи з узагальнень досвіду точних наук, сформулював концепцію структур духовної діяльності, що враховує результати психології мислення, структурної лінгвістики, етнології, історії культури, теорії комунікації. На цих загальнотеоретичних засадах ґрунтуються його культурологічні дослідження. Вперше висвітлив світоглядні витоки становлення духовності українського народу.

    Мирослава Поповича знають і шанують не тільки в Україні, але і за кордоном. Його праці перекладені англійською, німецькою, французькою та іншими мовами.

    Напевно, всі знають його найвідоміші книжки. «Червоне століття» – про історію ХХ сторіччя, а радше про його філософію історії; і передусім про історію комунізму на наших землях. «Нариси історії культури України» – яскраву та різнобарвну, майже енциклопедію того, ким ми були і ким ми є.

    Читати далі  Post ID 11693



  • Передвеликодня обрядовість

    92110952_258107905359471_2318866316422807552_n

    Пропонуємо матеріал із циклу «Наближаються весняні свята», які характеризуються багатою обрядовістю.

    Вербна неділя

    Святкувалась Вербна неділя за тиждень до Великодня (нині за тиждень до християнської Пасхи). У цей день християни святкують важливу подію в історії християнства – в’їзд Христа в Єрусалим, що відбувся перед юдейським святом Пасхою. Відповідно і називається це свято у християнському календарі – Вхід Господній у Єрусалим. Ісус Христос прибув у ту неділю до Єрусалима, щоб разом зі своїми учнями відсвяткувати свято юдейської Пасхи, про що написано у євангеліста Матвія (розділ 21:1-17).

    Коли Ісус в їздив до міста, люди з великою радістю зустрічали його. Уздовж дороги, якою він проходив, стояли маси людей, які, вітаючи його, стелили свій одяг, а інші зрізували віття з дерев і стелили ним дорогу. Христос в’їздив до Єрусалима на ослиці.

    Було при цьому  багато «книжників і фарисеїв» (ідеологів-жерців юдеїв). Коли вони почули, як радісно люди вітали Ісуса, й побачили, яку пошану вони виявляли до нього, то сказали: «Учителю, заборони своїм учням!» (Щоб вони не прославляли його). Ісус же відповів їм: «Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння заголосить!».

    Читати далі  Post ID 11669



  • «Книга – джерело інтелектуальної свободи»

    4992  Відділ документів з економічних, технічних та природничих наук презентує інформаційно-просвітницьку викладку  «Книга – джерело інтелектуальної свободи», а саме –  наукові видання Мічіо (Мітіо) Кайку, японського вченого світового рівня у галузі теоретичної фізики, що зберігаються у бібліотечному фонді ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

    Феномен Мічіо Кайку полягає в умінні доступно пояснити складні проблеми теоретичної фізики та світобудови для широкої аудиторії.

    2017-09-15-presentation-05-1До речі, науковим редактором представлених видань є Іван Олександрович Вакарчук, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри теоретичної фізики Львівського Національного університету ім. І. Франка (багаторічний його ректор), член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України, член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції, який нещодавно відійшов у вічність.

    Читати далі  Post ID 11651



  • Панельна дискусія на тему: «Сміття на користь…»

    27 лютого  у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук відбудеться панельна дискусія на тему: «Сміття на користь…».

    Читати далі  Post ID 11252



  • «Музичний салон в бібліотеці. Фридерик Шопен»

    22 лютого виповнюється  210 років від дня народження видатного  польського композитора та піаніста французького походження, якого вважають національним героєм Польщі, Фридерика Франсуа Шопена.

    Знаковим є те, що ХIХ століття є  настільки багате неповторно оригінальними та вічно живими явищами в музиці. Цікаве і тим, що в центральне русло європейської класики вливаються нові самобутні творчі сили, що представляють переважно слов’янські країни: Польщу, Росію, Чехію. У другій чверті ХІХ століття Фридерик Шопен отримує  загальне визнання як класик польської музики. Історія справедливо вписала в скрижалі ім’я Шопена поряд з іменами найвидатніших митців. Його музика – це рідкісне поєднання великої думки з чарівною красою образів та безумовною досконалістю  малих інструментальних форм – найпрекрасніше одкровення мистецтва.

    З нагоди ювілею видатного композитора  22 лютого о 14:30  відбудеться «Музичний салон в бібліотеці. Фридерик Шопен».

    Захід організовується в співпраці з кафедрою музики Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.

    Особлива гостя музичного салону – Лілія Холоменюк, солістка обласної філармонії ім. Дмитра Гнатюка.