• Михайло Івасюк, Дмитро Макогон, Ірина Вільде: неосяжність творчості…

    зображення_viber_2022-06-22_15-41-51-40422 червня в Центральному парку культури і відпочинку ім. Т. Шевченка відділ абонемента спільно з відділом  краєзнавства організували літні читання в межах проєкту «Прочитай місто через книгу», де продовжили знайомити  чернівчан,  гостей міста з книжковими виданнями з фондів обласної книгозбірні.  Цього разу у вуличній бібліотеці представили три знакові постаті  української літератури,  уродженців нашої славної Буковини – Михайла Івасюка, Дмитра Макогона, Ірину Вільде. Бібліотекарі ділилися інформацією про різні етапи життя та творчості знаних буковинських письменників. Читати далі  Post ID 15519



  • Оберіг державності та демократії

    на головну конституція22 читалка28 червня 1996 року – день прийняття нової Конституції України. Ця дата стала могутнім акордом у самоствердженні України як держави-нації. У такий спосіб було одержане своєрідне свідоцтво, яке підтвердило кардинальні зрушення не лише в ментальності, а й в реальному житті українського народу. Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу. Конституція України закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

    Першою Конституцією в Україні була Конституція Пилипа Орлика 1710 року. Цю Конституцію можна вважати першою європейською Конституцією в сучасному розумінні. У ній сформовані головні принципи побудови держави.

    Новітній конституційний процес розпочався одразу ж після ухвалення 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України». Вже у жовтні була створена Конституційна комісія. Після розпаду СРСР і набуття Україною незалежності в 1991 році стало зрозуміло, що розбудова правової системи в незалежній державі повинна здійснюватися на власній основі.

    До 1996 року використовували Конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня – загалом безперервно 23 години. Під час голосування «ЗА» висловилися 315 парламентарів. Ухвалена Конституція України діє і сьогодні.

    Читати далі  Post ID 15516



  • Виставка-нагадування «1941. Пам’ять нетлінна» – до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни

    DSC_0146До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні відділ абонемента пропонує книжкову виставку-нагадування «1941. Пам’ять нетлінна». Кожна книжка про війну несе в собі особливе почуття відповідальності за майбутнє, бо пам’ять не просто виховує, вона зобов’язує. І на жаль, сьогодні для нас війна як випробування людини і народу, яке ми з честю пройдемо, бо маємо що відстоювати.  Характерним для воєнної прози є зображення людських доль. Трагедія і подвиг українців в роки Другої світової війни знаходить широке відображення в українській літературі. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А.Дімаров, І. Багряний, Р. Іваничук, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. Первомайський, Л. Костенко, Гр. Тютюнник та інші. Серед сучасників – Ю. Винничук, М. Кіяновська, Ю. Покальчук.

    Читати далі  Post ID 15513



  • Олександру Миколайовичу МАСАНУ – 65!

    Народився 21 червня 1957 року в с. Плоска Путильського району. Закінчив Чернівецьку СШ № 1, історичний факультет Чернівецького державного університету. Кандидат історичних наук, доцент ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Олександр Масан автор наукових праць: «Ще раз про битву на Чудському озері 1242 р.», «Етапи будівництва Хотинського замку у світлі нових археологічних джерел», “Урбанізація у державі німецького ордену в Прусії (перший етап: 1231-1309 роки)», «Урбанізація у державі Німецького ордену в Прусії (другий етап: 1310-1409 роки)», «Дипломатичне забезпечення Німецьким орденом вторгнення у Прусію (1225-1235 pp.)», «Сільська колонізація у державі Німецького ордену в Прусії: перший етап (1231-1309 рр.)»… У співавторстві з Ігорем Чеховським видав нариси з історії міста «Чернівці: 1408 – 1998».

    Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів підготував віртуальну виставку “Краєзнавець з Чернівців”

     



  • Вебінар ВГО УБА та НБУ ім. Я. Мудрого «Швеція ‒ Україна: співпраця у воєнний час»

    117 червня на платформі ZOOM відбувся вебінар ВГО УБА. «Швеція ‒ Україна: співпраця у воєнний час», в якому взяли участь бібліотечні фахівці з усіх регіонів України та колеги-бібліотекарі зі Швеції.

    Всього до онлайн-заходу приєднався 71 учасник, серед них: Аня Фелтрейтер – директорка Публічної бібліотеки Мьйольбі (Швеція), К. Сівебрант – бібліотекарка Публічної бібліотеки  Мьйольбі ,   Я. Сошинська – виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна, С. Кравченко – членкиня президії ВГО УБА, головна бібліотекарка науково-методичного відділу НБУ ім. Я. Мудрого, Т. Богуш – членкиня Президії ВГО УБА у 2018-2021 рр.,завідувачка науково-методичного відділу НБУ ім. Я. Мудрого, А. Лупан – головна методистка НМВ Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка та інші учасники  . Розпочала захід виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна Я. Сошинська, яка наголосила, що Швеція – одна з перших країн, яка підтримала Україну під час російського нападу, а бібліотечна асоціація надала доступ до інстаграм-сторінки.

    Закордонні колеги поділилися досвідом з надання послуг користувачам своїх бібліотек, а також шляхами залучення до читання дітей, молоді, маломобільних груп населення, людей поважного віку та інклюзивних користувачів. Крім того, іх увага приділяється національним меншинам та біженцям з інших країн,  у т.ч. з України.

    Серед інформаційного контенту бібліотекарів Швеції слід виділити те, що публічні бібліотеки та шкільні мають різні пріоритети діяльності. Згідно законодавства країни, в кожній школі функціонує шкільна бібліотека, а в кожному місті – публічна бібліотека. Також цікавим є той факт, що в Публічній бібліотеці м. Мьйольбі більший відсоток книг зарубіжних авторів, у т.ч. українських, твори яких закуповують у книжкових магазинах та видавництвах, що випускають матеріали українською мовою.

    Читати далі  Post ID 15503



  • «БАТЬКУ МІЙ…» (презентація серії листівок до Дня батька)

    DSC_014616 червня в Чернівецькій обласній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка  члени Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України презентували серію листівок «Батьку мій…», приурочену до Дня батька. У 2022 році День батька (День тата) припадає на 19 червня.

    Дана серія складається з 14 листівок, на кожній з яких надруковано вірш-присвяту своєму рідному батькові.

    До обласної книгозбірні завітали: Василь Джуран, голова Чернівецької обласної організації НСПУ, український письменник, журналіст; Василь Васкан, український поет, член НСПУ, заслужений працівник культури України; Степан Панчук, поет, прозаїк, педагог, член НСПУ.

    До заходу долучилася освітянка Анна Довгопола, яка продекламувала власну  поезію «Татова школа» та вірш Георгія Ходоровського «Батькові-неню…».

    Присутні мали змогу почути цікаві оповіді відомих краян про свої батьків,  а також насолодитися поетичним словом.

    Обласна книгозбірня отримала у подарунок примірник серії листівок, яка поповнить краєзнавчу колекцію віршів-посвят.

    Модерував захід голова Чернівецької обласної організації НСПУ Василь Джуран.

    Дивись також – «БАТЬКУ МІЙ…»



  • Літні читання «Прочитай місто через книгу» – «Буковина: погляд в минуле»

    1Щосереди в Центральному парку імені Тараса Шевченка відділ абонемента разом із відділом краєзнавства обласної книгозбірні в межах проєкту «Вулична бібліотека» пропонує чернівчанам та гостям міста знайомство з книжковими виданнями з фонду бібліотеки.

    15 червня  бібліотекарі разом із охочими долучилися до пізнання історії Буковини. Тетяна Місько розповідала про реальні історії буковинців, курйозні випадки, звичаї, які знайшли відображення у прозових творах письменників різних епох.  Марія Дудидра  звернула увагу на довідкові видання «Буковина – її минуле і сучасне», «Буковина. Загальне краєзнавство», «Буковина туристична», «Легенди Буковини». Приємно відзначити цікавість до літератури городян різних вікових категорій.

    Читати далі  Post ID 15496



  • “Дорогою Миколайчука” до 81-ого дня народженя митця

    1Сьогодні – 15 червня – День народження Івана Миколайчука!

    Вже маємо сталу традицію в цей день розповідати про творчість Великого Буковинця, про його щирий та безмежний талант, любов до національної культури, про його неабиякий хист у образності та співі, у тихій розмові про мистецтво, про Чорторию, про Україну!

    Іван Миколайчук… Сьогодні це ім’я знає увесь світ. І ми, такі шалені та заклопотані, переповнені проблемами і постійними життєвими тривогами, йдемо до нього, немов на прощу, несемо свої спраглі душі на жертовний вогонь його високого мистецтва, щоб узяти для себе хоч відсвіт, хоч маленьку іскрину того невмирущого вогню.

    Читати далі  Post ID 15492



  • Фламандець-космополіт: Пітер Пауел Рубенс

    14 червня 2022 року виповнюється 445 років від дня народження фламандського живописця Пітера Пауела Рубенса. Число картин Рубенса доходить до 3000. Небагато художників мали такий могутній та незаперечний вплив на кожний жанр нідерландського живопису, як він.

    Відмінна риса художньої натури Рубенса – видатне обдарування до зображення драматичного руху. Рубенс любив багату, бурхливу, пристрасну композицію, він володів оком, яке схоплювало миттєвість, володів фантазією, яка вражала блиском та силою. Жвавість образів, свіжість і поетичність імпровізації, віртуозна техніка, потужний, світлий квітучий, радісний колорит – головні риси живопису Пітера Пауля Рубенса, які особливо сильно прослідковуються в його численних картинах з сюжетами, взятими з античної давнини, частиною з історії богів, частиною з історії героїв і особливо з вакхічного циклу.

    Рубенс прожив довге життя, залишив по собі безліч мистецьких шедеврів і подарував світові образ «рубенсівської красуні».



  • Іванове житіє….

    286507847_5087991394650920_8330306036458241872_nЗа своє коротке творче життя встиг зробити надзвичайно багато як актор, режисер, сценарист. Всенародну любов здобули його Тарас Шевченко у фільмі «Сон», Іван Палійчук у «Тінях забутих предків», козак Василь у «Пропалій грамоті», Фабіан у «Вавилоні ХХ» та багато інших ролей, але не менш важливим для українського кіно є його внесок як сценариста і режисера. Він мав багато задумів, але одна тема йому боліла і до неї він раз-по-раз повертався – доля відірваних від батьківщини людей, що залишили її.

    У пошуках кращого життя, що значило для них поняття «Батьківщина», як жити відірваним від своєї землі. Очевидно не від хорошого життя вони покидали свої гнізда, вирушали у невідомі краї. Можна сказати, що це був і Миколайчуковий приорітет і цим він вирізнявся серед кінематографістів. Чому ж ця тему не давала йому спокою? Відповідь на запитання дав сам митець у своїй спільній роботі над написанням сценарію до майбутнього фільму із французькою режисеркою телебачення Еліані Сабате “Острів сліз”! Але задуму не судилось було збутися через те, що український співавтор Іван Миколайчук був вже тяжко хворий. А 3 серпня 1987 року його не стало і фільм залишився не знятим. «Острів сліз» є одним з найтрагічніших сценаріїв Миколайчука. Згодом видрукували твір «Чиста дошка» в «Літературній Україні». Це така своєрідна літературна заявка нездійснених задумів. Сьогодні, 9 червня 2022 розповідала про це видання на відкритті експозиції “Іванове житіє…” у Чернівецькому художньому музеї. Цим заходом розпочате відзначення Дня народження Івана Миколайчука. Сьогодні це ім’я знає увесь світ. І ми, такі шалені та заклопотані, переповнені проблемами і постійними життєвими тривогами, йдемо до нього, немов на прощу, несемо свої спраглі душі на жертовний огонь його високого мистецтва, щоб узяти для себе хоч відсвіт, хоч маленьку іскрину того невмирущого вогню. Він був дивом української національної культури. Блискучий актор, талановитий режисер і сценарист, знавець і збирач національних традицій та українських старожитностей, оригінальний митець і непересічна особистість з нестандартним мисленням. Йому було тісно у тенетах шаблонів і догм – він виводив на екран живі картини життя народу з його святами й печалями, радощами і болем. На превеликий жаль залишились нездійсненними численні задуми, але акторські, сценарні, режисерські роботи Миколайчука вже стали класикою українського кіно.

    Детальніше –Іванове житіє….